Податковий бунт. Аграрії вимагають повернути пільги

Корреспондент з’ясував, чому сільгоспвиробники вимагають скасування ПДВ і яким чином сільські бухгалтери залежать від МВФ, пише Ірина Ходорова у №12 видання від 1 квітня 2016 року.

Аграрії протестують, Донбас проти продажу землі, Немає спецрежиму – немає українських овочів, м’яса і молока. Ці гасла в кінці березні два дні прикрашали площу перед парламентом. Напередодні нової прем’єріади аграрії намагалися відіграти назад прийняту в кінці минулого року податкову реформу.

Нагадаємо, що з 2016 року набули чинності нові правила оподаткування для аграріїв, що позбавляють їх значної частини пільг. І перші мітинги почалися в кінці грудня: представники сільськогосподарської галузі заблокували кілька великих і дрібних трас, зокрема, Київ – Одеса.

Тоді народні депутати і Президент Петро Порошенко пообіцяли переглянути прийняту реформу, однак через три місяці формат можливих змін залишається нез’ясованим.

А тим часом аграрії вже в квітні ризикують опинитися під пресом податкової.

«Автоматники» на марші

Починаючи з 1998 року, аграрії платили ПДВ по-своєму: діяв спеціальний режим оподаткування, який дозволяв акумулювати кошти з ПДВ на спеціальних рахунках для власних потреб виробників. Замість цього вони платили фіксований сільськогосподарський податок в розмірі 0,45% від вартості землі.

Протягом минулого року ставка фіксованого податку, який у період попередньої податкової реформи був замінений на четверту групу єдиного податку, була в кілька разів підвищена. А з 1 січня 2016 року, коли набули чинності зміни до Податкового кодексу і норми нового бюджету, для сільгоспвиробників ввели диференційовану систему дії спецрежимів оподаткування за видами сільгоспоперацій.

Зокрема, тепер виробники зернових та технічних культур повинні перераховувати до держбюджету 85% суми ПДВ, решту – на спецрахунки, відкриті підприємством. Дещо кращі умови отримали тваринники, які зобов’язані платити державі 20% ПДВ, використовуючи у своїх цілях 80%. За всіма іншими сільгоспопераціями податок розподіляється 50% на 50%: половину аграрії платять до бюджету, половину залишають собі.

Щоб компенсувати втрати аграріям, повернули ліквідоване на початку 2010-х років відшкодування ПДВ під час експорту зернових. Але обмежили його досить складним бар’єром – двома списками претендентів на відшкодування, отримувати яке автоматично зможуть тільки фігуранти першого списку, що експортують більшу частину виробленої продукції.

«Фактично це робить інших експортерів безправними: не потрапив до списку «автоматників» – не розраховуй на відшкодування ПДВ. А можна собі уявити, яке поле для корупції буде під час формування цих списків», – розповідає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.

Відмова від податкових пільг призведе до втрати 27 млрд грн оборотних коштів, що спричинить руйнування багатьох компаній або змусить їх сховатися в «тінь»

«В умовах відсутності прямої бюджетної підтримки спецрежим оподаткування залишався для аграріїв єдиним ефективним інструментом державної допомоги. Відмова від податкових пільг призведе до втрати 27 млрд грн оборотних коштів, що спричинить руйнування багатьох компаній або змусить їх сховатися в «тінь», – заявляв міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко.

За його словами, наслідки цієї реформи сумні – підвищення вартості продукції, падіння виробництва на 4,3-4,5%, зменшення кількості робочих місць, скорочення обсягу валютної виручки від експорту сільськогосподарської продукції в розмірі близько $ 1 млрд.

Як розповів Корреспонденту віце-президент Асоціації виробників молока Любомир Дикун, на сьогодні асоціація опитала керівників понад 200 молочно-товарних ферм, і в ході опитування з’ясувалося, що 43% з них за нинішніх податкових реалій планують закрити молочний напрямок протягом найближчих 12 місяців. Також не розглядають можливість розвитку в наступні два-три роки і 49% тваринників.

«Податковий кодекс ми розцінюємо не лише як сприяння корумпованому поверненню ПДВ привілейованим олігархічним кланам, а й як акцію зі знищення вітчизняного тваринництва. Наведу простий приклад: ми очікуємо зростання вартості концентрованих кормів на 20%, що повністю зруйнує галузь», – зазначає він.

За словами власниці агрохолдингу Агроліга Ірини Поплавської, абсолютно незрозуміло, звідки в нових правилах взялися співвідношення 85/15 і 20/80. «Якщо взяти за основу дані нашої компанії, то у нас 52% витрат, які не обкладаються ПДВ, – відсотки по кредитах, зарплати, внески за землю і насіння. Тому що після введення ПДВ ціни на останні зросли відразу на 20%», – заявляє вона.

Гачок фіскалу

Однак ще більш важливо, що нова податкова система значно ускладнює механізм податкового адміністрування ПДВ і в кілька разів збільшує навантаження на бухгалтерів агрокомпаній. Існування кількох варіантів оподаткування ПДВ, непрописані система відшкодування і формування податкового кредиту призводить до того, що адмініструвати новий податок надзвичайно складно.

«Так, перехід з неоподатковуваних ПДВ 100% доходів до 15% – це різкий удар по прибутковості. Але питання в іншому: замість одного податкового рахунку у нас зараз п’ять. Ми перелаштувалися і можемо впоратися, але не розумію, як це вирішать дрібні фермери», – заявив Корреспонденту президент компанії Agro Generation Джон Шморгун.

У багатьох малих і середніх фермерських господарств немає не тільки технічних засобів, а й достатньо кваліфікованих бухгалтерів, щоб освоїти систему адміністрування ПДВ

І дійсно, у багатьох малих і середніх фермерських господарств немає не тільки технічних засобів, а й достатньо кваліфікованих бухгалтерів, щоб освоїти систему адміністрування ПДВ. А це призведе до помилок і нарахування штрафів фіскальною службою.

«Чого гріха таїти, в сільському господарстві немає грамотних бухгалтерів, які зроблять так, щоб хоча б формально не було до чого причепитися. Я вже не кажу про те, що якщо є бажання, то завжди знайдеться, до чого», – заявляє Соколов.

«Спецрежим оподаткування раніше діяв автоматично, виключаючи можливість втручання держави, а, отже, і корупційну складову. Це істотно зменшувало трудомісткість і витрати на адміністрування податків», – визнає і Павленко.

Поки що за порушення аграріїв не карають. Однак уже закінчився перший квартал, за підсумками якого доведеться подавати податкові декларації, і, як упевнений Дикун, це стане гачком, на який фіскальні органи зможуть підвісити всіх аграріїв.

Боротьба за податки

За словами Павленка, тільки за січень-лютий 2016 року в Мінагрополітики надійшло понад 200 звернень від представників усіх гілок і рівнів влади про необхідність відновлення дії спецрежимів оподаткування аграрних підприємств. З грудня пройшло кілька великих мітингів, під час яких аграрії намагалися довести свою правоту.

Основний камінь спотикання – вимоги МВФ, які передбачають стабілізацію бюджетних витрат і відмову від більшості пільг і програм підтримки. Головний апологет цього в Кабміні – міністр фінансів Наталя Яресько. Хоча якоюсь мірою вимогу підтримує весь Кабмін. Той самий міністр Павленко, висловлюючись на користь аграріїв, постійно зазначає, що не хоче звинувачень у зриві програми з МВФ і неотриманні чергового траншу Україною.

Зараз у парламенті обговорюється кілька законопроектів, які переглядають прийняту реформу і обумовлюють формат і розмір повернення пільг. Два місяці тому Комітет ВР з питань аграрної політики та земельних відносин ухвалив рішення об’єднати всі подані проекти та подав на розгляд депутатів новий законопроект № 3851-1 – Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, у тому числі сільгосптоваровиробників.

Автори пропонують повернути всім спецрежим до 2018 року, здійснювати відшкодування ПДВ за єдиним списком в порядку черги і значно спростити механізм адміністрування ПДВ. Цей законопроект в березні, після мітингу, підтримав і Комітет ВР з питань податкової і митної політики.

Але це не означає, що вимоги аграріїв будуть задоволені. Наприкінці позаминулого тижня на нараді у спікера Верховної Ради Володимира Гройсмана глави фракцій не домовилися щодо підтримки спецрежиму. А в комітеті з питань податкової політики в понеділок, 21 березня, стали розглядати питання «аграрного компромісу», за якого всім аграрним виробникам пропонують 50% ПДВ платити в бюджет, а 50% залишати на спецрахунках.

Втім, основні сили аграріїв, за даними джерел Корреспондента, на компроміс погоджуватися не планують. «Якщо треба, ми будемо блокувати в’їзди до Києва», – заявив співрозмовник Корреспондента у Всеукраїнській аграрній раді.

Що пропонують

Основні положення законопроекту № 3851-1 про внесення змін до Податкового кодексу щодо захисту прав платників ПДВ, у тому числі сільгосптоваровиробників

- Введення єдиного публічного реєстру заяв на бюджетне відшкодування: оприлюднення інформації про стан відшкодування ПДВ у розрізі окремих платників податків та заявлених ними до відшкодування з бюджету сум ПДВ.

- Запровадження обов’язку відшкодування ПДВ винятково в порядку черговості надходження заяв.

- Відновлення до 1 січня 2018 року дії спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського і лісового господарства, а також рибальства в редакції статей 2001 року.

- Незастосування до суб’єктів спецрежиму оподаткування ПДВ діяльності у сфері сільського і лісового господарства, а також рибальства фінансових санкцій, передбачених цим Податковим кодексом за допущення з 1 січня цього року до набрання чинності цим законом помилок у податкових деклараціях, у яких відображаються результати діяльності в рамках спеціального режиму оподаткування.

***

Цей матеріал опублікований в №12 журналу Корреспондент від 1 квітня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.