Інвестиції.орг

Kyiv, Apr 19 02:30 | London, Apr 19 00:30 | New York, Apr 18 20:30
Shanghai, Apr 19 08:30 | Tokyo, Apr 19 09:30 | Sydney, Apr 19 11:30

Блог Олександра Слободяна

RSS стрічка
Автор блогу:   Olexandr Slobodyan
Всі рубрики (11)
0
Недавно в Украине появился такой документ как  антикорупционная программа юрлица и "недодолжность" уполномоченного по соблюдению этой программы. Отсутствие таких нововведений на предприятии – 100% гарантированный отказ  участия  в госзакупках по закону «О предотвращению коррупции». Статьи  62 этого закона упоминает о соблюдении антикорпрограммы путем внедрения ее положений в договора с сотрудниками, правила внутреннего трудраспорядка, а также договора, которые заключаются юрлицом. Иными словами, законодатель способствовал появлению антикоррупционнных договорных условий, не конкретизируя их отраслевой принадлежности. Напомним, раннее законодатель придумал такой документ как справка о коррупционных правонарушениях. Подробно здесь: http://salex-lcc.com.ua/ru/praktiki-i-uslugi/korporativnaya-praktika/spravka-o-korruptsii.html
Для установления юридической природы этих условий обратимся к главному регулятору договорного права – Гражданскому кодексу (ГК) Украины. Согласно ч.2 ст.638 которого к существенным условиям договора принадлежат условия о предмете, или определенные законом как таковые или же необходимы для договоров данного вида, условия, относительно которых по требованию хотя бы одной стороны достигнуто согласие.
Стороны договора вправе урегулировать деловые отношения в пределах законодательства. Так, довольно распространенное существенное условие договора - условие о подсудности разрешения споров («споры рассматриваются Хозяйственным судом г. Киева»). Данные условия сильно зависят от воли сторон и именуются законом такими по требованию такой стороны. Другими словами, самые обычные условия  превращаются в существенные при достижении договоренности.
Как правило, антикоррупционные условия договора - это обычные условия. Иногда они могут  быть существенными условиями. В понимании ч.2 ст. 638 ГК Украины к первым двух категориям существенных антикоррупционные условия едва ли принадлежат, что не скажешь о третьей категории. Это подтверждается и тем, что  ст. 6 ГК Украины, предоставила участникам правоотношений право договариваться на свое усмотрение.
Антикоррупционные договорные условия:
–  содействует анализу контрагентов при соблюдении антикоррупционной политики;
- информирует партнеров о внедрении антикоррупционной политики;
- минимизирует договорные риски.
При отсутствии нормальной украинской практики работы с  вышеупомянутыми условиями договора вынуждены обратиться к международному праву. К основным антикоррупционным условиям договора международный опыто тносит следующие условия:
– отказ сторон  от какого-нибудь стимулирования сотрудника другой стороны, которое ставит, его в зависимость, направлено на исполнение  им каких-нибудь действий для другой стороны;
– информирование о фактах несоблюдения антикоррупционных требований. При несоблюдении сроков предоставления информации или же подтверждения нарушения антикоррупционных требований другая сторона имеет право отказаться от исполнения такого договора, а также потребовать возмещения причиненных ей убытков;
- конфиденциальность выполнения таких  условий и отсутствие любых негативных последствий для лиц, которые обратились с фактами коррупционных правонарушений;
- гарантии сторон относительно рассмотрения любых фактов несоблюдения антикоррупционных договоренностей и реализация мероприятий по их устранению.
При внедрении в договор условия как существенного должен присутствовать сложный юридический состав из таких юридических фактов:
- волеизъявление стороны, определяющей это условие;
- предложение условия контрагенту;
- согласие другой стороны;
- включение условия в договор.
Основные расхождения при включении антикоррупционных предостережений в договор, когда партнер:
- полностью отказывается от этих антикоррупционных условий. Здесь нужно провести переговоры для разъяснения условий или подписать договор с протоколом расхождений;
- с трудом соглашается на такие антикоррупционные условия, но в другом виде.  Процессу заключения такого договора часто также предшествуют переписка и переговоры с целью выработки замечаний к условиям договора и подписание компромиссного варианта, который устроит партнеров;
- настаивает только на включении своих антикоррупционных оговорок. В любом случае можно договориться.
0
С апреля 2015 года Закон Украины «О предотвращении коррупции» обязал утвердить антикоррупционную программу:
1) на государственных и коммунальных предприятиях, а также в хозяйственных обществах при условии, что у них:
–  государственная или коммунальная доля превышает 50 %;
–  среднеучетная численность работников за отчетный (финансовый) год превышает 50 лиц;
- объем валового дохода от реализации работ и услуг за указанный период превышает 70 миллионов гривен;
2) юридических лиц, которые согласно Закону Украины "Об осуществлении государственных закупок" являются участниками предыдущей квалификации или процедуры закупки, если стоимость закупки товаров или услуг равняется или превышает 1 миллион гривен, а работ – 5 миллионов гривен.
Как всегда, бремя внедрения антикоррупционное мер тягло на украинский бизнес. Частный бизнес в обязательном порядке внедряет антикоррупционную программу, государственный и коммунальный – лишь при определенных условиях. Хотя на физический лиц-предпринимателей-участников предыдущей квалификации или процедуры закупки требования закона относительно внедрения антикоррупционной программы не распространяются.
Не совсем понятны критерии определения круга юридических лиц, которые в обязательном порядке должны разработать и утвердить такой комплекс мер как антикоррупционная программа. Возможно, целесообразно распространить эти требования на всех юридических лиц, кроме осмд, кооперативов и т.п. Особенно это касается государственного и коммунального сектора, где больше всего коррупционныех схем. Какая статистика по руководству государственных и коммунальных предприятий, которые живут на одну зарплату, и не задействованные в коррупционных схемах? Много таких?
         Что представляет собой антикоррупционная программа?
В понимании ст. 62 Закона Украины « О предотвращении коррупции» №1700-VI от 14.10.14.  антикоррупционная программа – это комплекс правил, стандартов и процедур относительно выявления, противодействия и предотвращение коррупции в деятельности юридического лица. Для полноценной реализации антикоррупционной политики разработать антикоррупционную программу в виде отдельного юридического документа недостаточно. Данная программа согласовуется с трудовым коллективом, а ее положения могут содержаться в трудовых договорах, правилах внутреннего трудового распорядка и должностных инструкциях. Антикоррупционная программа должна учитывать особенности конкретного предприятия (организационно-правовую форму, форму собственности, численность работников, сферу бизнеса и т.п.). Ведь существует много отличий, скажем, между  обществом с ограниченной ответственностью как наиболее распространенной формой ведения бизнеса и  забюрократизированным государственным предприятием. В связи с этим Антикоррупционное бюро едва ли разработает стоящую типовую антикоррупционную программу.
В общем, теперь предприятие должно иметь такие документы как:
антикоррупционная программа предприятия;
приказ об утверждении антикоррупционной программы и назначении уполномоченного по  реализации антикоррупционной программы.
Именно эти два документа часто нужны для участия в тендере. Конечно, имеет смысл еще внести необходимые изменения в должностную инструкцию уполномоченного по реализации антикоррупционной программы и других лиц, причастных к этой программе.
Антикоррупционная программа юридического лица должна содержать четкие практические рекомендации и процедуры, которые юридическое лицо внедряет для предотвращения коррупции в своей деятельности, путем внедрения эффективного правового механизма соблюдения требований законодательства.
Соблюдение требований антикоррупционной программы должно обеспечиваться  на всех уровнях. Эти требования должны быть одинаковыми как для директоров или руководителей высшего звена так и для обычных сотрудников. В антикорупционной политике крайне важно избегать применения двойных стандартов и двусмысленности.
         С целью реализации программы юридические лица должны назначить Уполномоченного по антикоррупционной программе. Закон устанавливал возрастное и образовательное требования к этой должности. Уполномоченным могло быть физическое лицо возрастом не младше 30 лет с полным высшим экономическим или юридическим образованием. Для сравнения ст. 65 «Требования к кандидатам на должность судьи» Закона Украины «О судоустройстве и статусе судей» отмечает, что на должность судьи может быть рекомендован гражданин Украины, не младше двадцати пяты лет, который имеет высшее юридическое образование и стаж работы в области права не менее чем три года, проживает в Украине не менее чем десять лет и владеет государственным языком. Откуда наши антикоррупционные реформаторы взяли этих 30 лет, мне лично не понятно. Со временем в закон были внесенные изменения. Теперь Уполномоченным может быть физическое лицо, которое способное по своим деловыми и моральными качествам, профессиональным уровнем, по состоянию здоровья исполнять соответствующие обязанности. Функции Уполномоченного может также выполнять руководитель юридического лица.
На больших предприятиях может быть целесообразно создание отедльного  независимого подразделения по борьбе с коррупцией. Сотрудники такого подразделения должны иметь знания и опыт для осуществления политики и процедур антикоррупционной программы. Формат этого подразделения, который предусматривает организационное построение, ресурсное обеспечение, функциональные обязанности и т.д.,  зависит от организационно-правовой формы, размера, структуры и других факторов, а, соответственно, может быть разным в разных компаниях. Реализацию антикоррупционной политики на предприятии также может осуществлять юридическое или финансово-экономический подразделение.
Содержание антикоррупционной программы
          При написании текста антикоррупционной программы как юридического документа нужно учитывать положение законодательства Украины, в частности: Законов Украины «О предотвращении коррупции» №1700-VI от 14.10.14.; «О Национальном антикоррупционном бюро Украины» №1698-VIІ от 14.10.14., «О принципах государственной антикоррупционной политики в Украине (Антикоррупционная стратегия) на 2014-2017 годы» № 1699-VІІ от 14.10.14., подзаконных нормативно-правовых актов Украины и положений международного законодательства.
          Статья 62 Закона Украины «О предотвращении коррупции» содержит следующие требования к содержанию антикоррупционной программы юридического лица:
– сферу применения;
– круг лиц, на которые она распространяется;
– нормы профессиональной этики и права и обязанности сотрудников и владельцев юридического лица;
– правовой статус Уполномоченного и подчиненных ему сотрудников;
– порядок регулярного рапортования, наблюдения, контроля и мониторинга Уполномоченного за соблюдением антикоррупционной программы;
– условия конфиденциальности информирования Уполномоченного сотрудниками о фактах коррупции;
– перечень и описание антикоррупционных мер, стандартов, процедур и порядок их выполнения, в том числе защита сотрудников, которые сообщили информацию о правонарушении, информировании Уполномоченного работниками о возникновении конфликта интересов, а также порядок их урегулирования, проведение индивидуального консультирования Уполномоченным сотрудников юридического лица по вопросам применения антикоррупционных стандартов и процедур, употреблении мер реагирования относительно выявленных фактов правонарушений
– порядок проведения периодического повышения квалификации сотрдников в сфере предотвращения и противодействия коррупции;
– применение мер дисциплинарной ответственности за нарушения положений антикоррупционной программы;
– порядок внесения изменений в антикоррупционную программу.
Антикоррупционная программа предприятия также может содержать другие диспозитивные положения, не предусмотренные законодательством.

Перепечатка данного материала разрешается исключительно со ссылкой на сайт Юридической консалтинговой компании "САЛЕКС"  http://salex-lcc.com.ua/ru/praktiki-i-uslugi/kommercheskaya-praktika/antikorruptsionnaya-programma.html
0
Наше законодательство больше направленно на видимость противодействия коррупции и не содержит реальных и эффективных механизмов борьбы с этим явлением. С наиболее действенных мер можно вспомнить следующие. С июля 2010 года в Министерстве юстиции Украины внедрило проведение экспертизы проектов нормативно-правовых актов на наличие корупциогенных норм. Лишь за первых полгода действия этого правового механизма в 213 проектах нормативно-правовые акты выявлены корупциогенные факторы, в 52 проектах – ненадлежащее определение функций, прав и обязанностей органов государственной власти и органов местного самоуправления.
В 2010 году был созданный Национальный антикоррупционный комитет как консультативно-совещательный орган при Президенте Украины. Кому-то что-нибудь известно о результатах его деятельности за 4 года?
Незначительную антикоррупционную составляющую имеют проведенные на протяжении последних лет административная, судебная и налоговая «псевдореформы».
В 2011 г. был принят антикоррупционный пакет из двух законов: «О принципах предотвращения и противодействия коррупции» и «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно ответственности за коррупционные правонарушения».
Последние полгода также удостоверили полное отсутствие у власти понимания коррупции, масштаба ее распространения, как следствие отсутствие адекватной государственной антикоррупционной политики.
Вместе с тем, одним из положительных моментов антикоррупционной реформы стало внедрение специальных проверок относительно лиц, которые претендуют на занятие должностей, связанных с выполнением функций государства или местного самоуправления. Так, чтобы устроиться на госслужбу необходимо пройти спецпроверку и получить извлечение из Единого государственного реестра лиц, которые совершили корупционные правонарушение. Согласно ч. 2 ст. 21 Закона Украины «О принципах предотвращения и противодействия коррупции» ведомости о лицах, которых притянуто к ответственности за совершения коррупционных правонарушений, в трехдневный срок со дня набрания соответствующим решением суда законной силы, привлечение к гражданско-правовой ответственности, наложению дисциплинарного взыскания вносятся в Единый государственный реестр лиц, которые совершили коррупционные правонарушения, который формируется и ведется Министерством юстиции Украины.
Следует заметить, что, несмотря на высокий уровень коррупции в нашем государстве, сфера применения такого документа как информационная справка из Единого государственного реестра лиц, которые совершили коррупционные правонарушения, так называемая справка о коррупции, значительно ограниченна. Ведь она выдается лишь для участия в государственных закупках. Для примера, справка об отсутствии (наличии) судимости из органов внутренних дел необходима для:  
1. осуществление усыновления, установление опеки, создания приемной семьи или детского дома семейного типа.
2. оформления визы для выезда за границу;
3. оформления разрешения на оружие, оформления лицензии на работу со взрывными веществами;
4. оформления или возобновления паспортных документов;
5. оформления на работу;
6. предоставления в учреждения иностранных государств, трудоустройства за границей;
7. оформления лицензии на работу с наркотическими средствами, психотропными веществами и прекурсорами;
8. оформления документов в органы социального обеспечения;
9. оформления гражданства;
10. для участия в тендере.
На данное время предусмотрено требование к гражданину субъекту предпирнимательской деятельности или уполномоченному лицу юридического лица предоставить информационную справку об отсутствии коррупционных правонарушений с целью участия в государственных закупках. Впрочем, законодательство не содержит обязательств коррупционера подавать соответствующую справку с целью оформления визы для выезда за границу, оформления или возобновления паспортных документов и для других важных целей. Может коррупционеры меньше вредят обществу, чем лица, которые привлекались к уголовной ответственности и имеют погашенную судимость? Или коррупция не является одним из самых больших препятствий на пути экономического развития Украины?

Перепечатка данного материала разрешается исключительно со ссылкой на сайт Юридической консалтинговой компании "САЛЕКС" http://salex-lcc.com.ua/ru/praktiki-i-uslugi/korporativnaya-praktika/spravka-o-korruptsii.html
0
На певному етапі розвитку перед власником постає проблема правового супроводу бізнесу. Дехто намагається делегувати функції юриста головному бухгалтеру, секретарю чи іншим працівникам. І це спрацьовує, якщо мова йде про вирішення питань, що не потребують глибоких юридичних знань (написати листа контрагенту, отримати виписку чи витяг з ЄДРПОУ тощо). Яким би грамотним не був головний бухгалтер чи інший працівник, юриста він не замінить.  Отже, можна без юриста, але з ним сон спокійніший і апетит кращий.
Перш за все, потрібно розуміти якої спеціалізації юридична компанія або юрист вам потрібні. Чимало АДВОКАТОВів і юристів можна побачити тільки на кожному стовпі на листівках на стовпах і парканах.
Більшість юристів спеціалізуються в конкретній галузі (сфері) права (цивільному, господарському, фінансовому, інвестиційному і т.д.). Велика перевага для юриста - наявність економічного (фінансового) освіти, а юрист з досвідом ведення бізнесу - на вагу золота.
При пошуку юриста на вакансію досить часто виникає питання його вартості. Як правило, фірма готова платити штатному юристу від 3 до 5 тис. грн. Ситуація ускладнюється тим, що висококваліфіковані юристи добре знають собі ціну, і за такі гроші працювати чомусь не дуже хочуть. Зате вчорашні студенти  охоче йдуть на таку зарплатню. Звичайно, можна «виростити» свого юриста та його треба комусь вчити.
В умовах мінливості вітчизняного законодавства та нестабільності економічного середовища економічно обґрунтованим юридичним обслуговуванням cтає юридичний аутсорсинг, що дає клієнту право самостійно визначати обсяг та вартість необхідних йому юридичних послуг.
Юридичний аутсорсинг (юридичне абонетське обслуговування) включає в себе:
- надання усних та письмових консультацій з правових питань господарської діяльності клієнта;
- консультування з питань застосування законодавства;
- супровід корпоративних змін в компанії (змін керівництва, видів діяльності, учасників, адреси тощо);
- юридичну експертизу проектів договорів, які пропонуються клієнту для підписання;
-  участь у переговорах з партнерами та/або контрагентами клієнта, пов’язаними з укладенням, зміною, виконанням та розірванням договорів;
- проведення правового аналізу діяльності компанії (due diligence);
- представництво інтересів клієнта при виникненні спорів з партнерами (контрагентами), органами влади;
- врегулювання конфліктних ситуацій в досудовому порядку (медіація), складання претензій та відповідей на претензії тощо;
- представництво інтересів клієнта у господарських, адміністративних судах та судах загальної юрисдикції;
- надання інших правових послуг.
Переваги юридичного аутсорсингу:
- клієнту не доведеться витрачати свій час і відволікатися від важливих ділових справ,  доручивши їх юридичній компанії. Адже час власника бізнесу або керівника компанії коштує дорожче за вартість абонетського обслуговування;
- юридичний аутсорсинг зменшує правові та фінансові ризики клієнта;
- клієнт не витрачається на сплату податків і обов’язкових платежів на заробітну плату штатного юриста та інших витрат (утримання робочого місця юриста, забезпечення його нормативною базою, спеціалізованою літературою, постійне підвищення кваліфікації: курси, тренінги, оплати соціального пакету та ін.);
- юридична компанія не йде у відпустку, в декрет, на пенсію, не звільняється задля кар’єрного зростання;
- спеціалісти юридичної компанії в курсі останніх законодавчих змін та інформують клієнтів про них;
- передбачена можливість вибору пакету саме тих юридичних послуг, які необхідні клієнту. При цьому вартість обслуговування погоджується з клієнтом на зустрічі після детального обговорення всіх аспектів його діяльності. В багатьох юридичних компаніях існує пакет «Індивідуальний»;
- клієнту гарантується конфіденційність, якість та своєчасність послуг, бо за це юридична компанія відповідає своєю репутацією.
Слід також зазначити що юридична компанія – не ворог штатному юристу. Послуги юридичного аутсорсингу надаються як клієнтам, в яких відсутні штатні юристи, так і тим, в яких вони є, однак для вирішення найбільш складних питань необхідно залучення зовнішніх консультантів.

Р.S. Можливо, Вам пощастить – знайдете сильного юриста, що спеціалізується на правовому супроводі бізнесу. Якщо Вам це удасться, то юридичний аутсорсинг Вам не потрібен.

Перепечатка данного материала разрешена исключительно со ссылкой на сайт Юридической консалтинговой компании «САЛЕКС» http://salex-lcc.com.ua/index.php/features-4/yurydychniy-futsorsyng
0
Оселившись у проінвестованому житлі, Ви прийшли додому і виявили, що забудовник проник у ваше помешкання і поміняв замки на вхідних дверях. Ні, це зовсім не жахливі фантазії блогера, а реальна історія, що трапилась у м.Бровари 19 червня цього року. Для привернення уваги правохоронних органів та місцевої влади м.Бровари люди звернулись за допомогою до телебачення. Жахіття будинку бачила вся країна протягом 19-20 червня в новинах на телеканалах «Інтер», «НТН», «5 канал», «24 канал».  

http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?u_brovarah_rodina_zalishilasya_bez_zhitla_ta_mayna&objectId=229061

http://ntn.ua/ru/video/news/2012/06/21/7296

http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2012/06/19/842781.html

http://5.ua/newsline/184/0/92254/

Пройшло більше місяця. Десятки незгідних інвесторів позбавлені доступу до проінвестованих ними помешкань. Інші живуть під загрозою виселення. Так, вже 22 червня цього року люди отримали листа від Серпокрилової В.Д. з необґрунтованою вимогою сплатити 25 500 грн. за комунальні послуги за два місяці проживання. В іншому випадку мешканці, в тому числі пенсіонери, будуть примусово позбавлені права користування комунальними послугами та виселені без суду.
Місто Бровари стає розплідником будівельних скандалів. Саме там більше 100 інвесторів за власні кошти побудували сім’ї «будівельників» Серпокрилових 3 приватні 3-4 поверхові будинки по вул. Каширіна 15, Княжицькій 39,41. Для вирішення спірних питань щодо житлового будинку люди звернулись із листом до забудовника Серпокрилової В.Д., яка уникає будь-яких зустрічей із мешканцями будинку. Натомість забудовник став зламувати двері в помешкання інвесторів, згодом замінивши в них замки.  
Дану аферу можна було би попередити завдяки спільним зусиллям правоохоронних органів і місцевої влади Броварів. Адже Інспекція державного-архітектурно-будівельного контролю у Київські області неодноразово вживала заходів з метою усунення порушень забудовницею Серпокриловою В.Д. вимог містобудівного законодавства. Так, в листопаді 2011 року до Інспекції надійшов лист від Броварської міжрайонної прокуратури за проханням провести перевірку за зверненням жителів мікрорайону м.Бровари з приводу незаконного будівництва багатоквартирних будинків на вул.Каширіна. Було також і звернення Виконкому Броварської міської ради, в якому повідомлялось про те, що всупереч Декларації про готовність об’єкту до експлуатації забудовник вважає збудований будинок багатоквартирним та продає квартири в ньому.
Таким чином, при укладенні договорів купівлі-продажу Серпокрилова В.Д. ввела інвесторів в оману, що будинок є багатоквартирний, однак юридично він є індивідуальний. А відповідно до ст.230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати другій  стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду,  що завдані у зв’язку з вчиненням цього правочину.
Перевіркою Інспекції Держархбудконтролю було виявлено, що в будинку виконані будівельні роботи з реконструкції індивідуального одноквартирного будинку під багатоквартирний. Дані роботи було виконано самочинно, без розроблення  та затвердження проектної документації.
По суті, здійснюється самочинна експлуатація будинку, чим грубо порушуються норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та Закону України «Про основи містобудування». Тому 27.12.11. забудовника було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Згодом Інспекцією Держархбудконтролю було винесено припис забудовнику про усунення вимог законодавства.
20.03.11. Інспекцією було проведено перевірку виконання вимог вищевказаного припису та встановлено, що у забудовника відсутня проектна та дозвільна документація на реконструкцію будинку. Також було виявлено наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації.
Незважаючи на заборони Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, Рішенням виконкому Броварської місцевої від 27.03.2012 http://docs.pravo-znaty.org.ua/p1072/27.03.2012/143 було вирішено оформити право власності Серпокриловій В.Д. на житловий будинок загальною площею 1300  кв.м. за адресою: м. Бровари, вул. Каширіна, 15.
Оскільки забудовником Серпокриловою В.Д. не було усунуто порушень Інспекція Держархбудконтролю звернулась до Броварського міжрайонного суду Київської області з позовом про знесення будинку по вул Каширіна, 15 та вул. Княжицькій 39 та 41.
Постраждалі громадяни звертались із письмовими заявами до Броварського міськрайонного відділу МВС України в Київській області та зателефонувавши за номером №102, повідомили їх про проникнення в житлові приміщення та вчинення будівельної афери. Люди отримали відписки. Були численні звернення до Броварської міжрайонної прокуратури.  Може вони чекають повторення підмосковного сценарію  http://realty.mail.ru/news/10474/v_podmoskove_razobrali_nezakonnuju_pjatijetazhku/
Обставини справи при дослідженні їх в сукупності вказують на те, що має місце злочинна діяльність організованої групи осіб, яка полягає в незаконному заволодінні чужим майном. Не виключено, що задіяні окремі працівники правоохоронних органів та представники місцевої влади. А тим часом забудовник успішно продає квартири, в тому числі й тих інвесторів, що подали на нього до суду та звернулись в правоохоронні органи.

Перепечатка данного материала разрешена исключительно со ссылкой на сайт Юридической консалтинговой компании «САЛЕКС» http://salex-lcc.com.ua
0
19 липня набрав чинності Закон № 4225-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Законом № 4225 внесено цілий ряд змін, які приводять Закон «Про недержавне пенсійне забезпечення» у відповідність до Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб  - суб’єктів підприємницької діяльності». Серед істотних змін також урегульовано питання:
- упорядковування діяльності недержавних пенсійних фондів з урахуванням специфіки різних видів пенсійних фондів;
- посилення відповідальності зберігача в системі недержавного пенсійного забезпечення, що підвищує захист пенсійних накопичень українських громадян;
- установлення рівнів вимоги до компаній з управління активами та професійних адміністраторів щодо надання послуг з адміністрування пенсійних фондів;
- регламентуються додаткові вимоги до осіб, що надають агентські послуги в цій сфері, з метою недопущення неякісного надання таких послуг.
Законом розширено перелік осіб, пов’язаних родинними зв’язками, на користь яких можна сплачувати пенсійні внески до пенсійного фонду. Відповідно до нової редакції норми вкладниками фонду можуть бути: роботодавець учасника фонду; професійна спілка, об’єднання професійних спілок щодо своїх членів; сам учасник фонду; подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід і баба учасника фонду, діти подружжя учасника фонду, в тому числі всиновлені ним (нею) діти, батьки подружжя учасника фонду.
Закон скасовує верхню межу щодо визначення пенсійного віку учасником. Тепер пенсійний вік, що визначається учасником фонду, може бути меншим від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням, але не більш як на 10 років. Пенсійний вік, що визначається учасником фонду, може бути більшим від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням.
Впровадження пенсійної реформи – це питання тривалого часу. Адже у зв’язку з впровадженням Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.11. №3668-VI НПФ стають більш привабливими для громадян. Цьому процесу сприятиме колосальна і напружена правотворча робота, в якій візьмуть участь НКЦПФР, Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, Антимонопольний комітет, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Національний банк, Пенсійний фонд, Державне агенство земельних ресурсів, інші органи влади, саморегулівні організації, а також учасники ринку.  Адже в контексті майбутньої пенсійної реформи план заходів з підготовки фондового ринку до запровадження 2-го рівня пенсійної реформи передбачатиме:
- зміну вимог до складу та структури активів НПФ;
- уніфікацію вимог щодо складу та структури активів для 2 та 3 рівнів;
- встановлення вимог до фондових бірж, на яких дозволяється придбання акцій та облігацій українських емітентів, що перебувають в лістингу, до складу активів НПФ;
- посилення роботи із виявлення ознак маніпулювання ринком з боку учасників біржових торгів;
- встановлення підвищених вимог до публічних акціонерних товариств як емітентів акцій, в які можуть розміщуватися пенсійні кошти 2-го рівня;
- встановлення підвищених вимог до емітентів облігацій, в які можуть розміщуватися пенсійні кошти 2-го рівня;
- визначення механізмів інвестування пенсійних коштів у сек’юритизовані права власності на земельні ділянки;
- вдосконалення порядку визначення чистої вартості активів НПФ.
- розробку Програми інформування емітентів цінних паперів щодо особливостей функціонування 2-го рівня, періодичності та прогнозованих обсягів надходження страхових внесків, а також вимог до цінних паперів, які можуть входити до складу пенсійних активів;
- виключення пенсійних депозитних рахунків громадян, передбачених Законом «Про недержавне пенсійне забезпечення», а також депозитів НПФ та Накопичувального фонду з ліквідаційної маси банків, в яких вони розміщені;
- приведення чинного законодавства у відповідність до вимог Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» шляхом внесення змін або прийняття нових нормативно-правових актів
Цілком очевидно, що для збереження і примноження заощаджень необхідно відмовитись від старих засобів накопичення «радянського періоду» та перейти до нових, опробованих в цивілізованому світі, одним з яких є недержавні пенсійні фонди.
В міру підвищення інформативності індивідуальних інвесторів, зростатиме їхня обізнаність про переваги інвестування  у вітчизняні НПФ.
Подальший розвиток НПФ залежить від якості послуг з управління їх активами. Це особливо актуально для вітчизняного фондового ринку, що належить до таких, що розвиваються, де на діяльність НПФ продовжують впливати інфраструктурні проблеми фондового ринку, не досконале державне регулювання, низька ліквідність фондового ринку, проблеми нестачі високоліквідних фінансових інструментів тощо. Самостійно змінити таку ситуацію вітчизняні НПФ не в змозі. Тут необхідні спільні зусилля українського суспільства та держави у вигляді комплексної та ефективної програми розвитку вітчизняних НПФ.
Одним із основних питань розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні залишається психологічна підготовленість населення. Натомість в  розвинутих країнах існує історично сформована культура населення, що характеризує його ставлення до таких фондів.
Наприклад, в США, важливим кроком в справі розвитку інвестиційної культури населення США став  випуск Урядом  в 1917 р. так званих «Liberty Bonds», які згодом придбало кілька десятків мільйонів американців. На даний час в США повноцінно функціонують тисячі  взаємних фондів, інвесторами яких є кожна третя родина, недержавних пенсійних фондів.
Важливою особливістю зарубіжного пенсійного забезпечення є те, що бурхливий розвиток пенсійних фондів як США так і в Європі був викликаний економічним ростом, підвищенням рівня життя населення. Натомість в нашій державі робляться перші кроки на шляху розуміння побудови цивілізованого вітчизняного фондового ринку як одного з чинників соціально-економічного розвитку держави.
В європейських країнах останнім часом все більш популярною стає політика, спрямована на створення соціально-активного суспільства. Мета такої політики полягає в тому, щоб підтримувати активних, упевнених в собі самостійних громадян. Це проблема серйозних структурних економічних реформ й інституційних перетворень у соціальній сфері.

Перепечатка данного материала разрешена исключительно со ссылкой на сайт Юридической консалтинговой компании «САЛЕКС» http://salex-lcc.com.ua
0
Донедавна спокійне і мальовниче місто Бровари перетворюється на розплідник будівельних шахраїв. Життя міста сколихнула будівельна афера по вулиці Каширіна, 15. Там в 2011 році громадяни уклали договори купівлі-продажу із забудовником – громадянкою Серпокриловою В.Д., відповідно до яких забудовник зобов’язувався продати кожному із інвесторів у строк не пізніше 20 серпня 2011 року частину житлового будинку відповідною площею або майнові права на квартири. Крім цього, забудовник зобов’язувався ввести в експлуатацію вищезазначений будинок до 20 липня 2011 року, чого, зрозуміло, зроблено  не було.

З метою вирішення спірної ситуації щодо житлового будинку по вул. Каширіна, 15 постраждалі громадяни звернулися до Броварської міської ради. На їхнє звернення виконавчий комітет Броварської міської ради повідомив, що Серпокрилова В.Д. не володіє правом на укладення угод купівлі-продажу квартир  в житловому будинку, а отже всі угоди, пов’язані з цим житловим будинком є нікчемними і відповідно вважаються недійсними, оскільки будівництво Серпокриловою В.Д. на земельній ділянці супроводжується документами «для прийняття його в експлуатації як індивідуального, а не багатоквартирного будинку». Іншими словами, при укладенні договорів купівлі-продажу забудовник ввів людей в оману, що будинок є багатоквартирний, хоча фактично будинок збудований як багатоквартирний, юридично – як індивідуальний.

Розвівши руками, броварська міська влада порекомендувала постраждалим громадянам звернутися до суду за захистом своїх прав. Адже згідно з чинним законодавством ввести в експлуатацію такий будинок наразі неможливо. Тому в травні цього року постраждалим громадянам стало відомо, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області відповідно до своєї постанови буде звертатися до суду для знесення будинку по вул. Каширіна, 15 як такого, що збудований самочинно: без проектної та дозвільної документації на виконання робіт.

Жахіття броварського будинку вже бачила вся країна в новинах на телеканалі «Інтер» http://www.youtube.com/watch?v=sWSwaCF30gI  але забудовник на це не звертає уваги. Невже тепер і місто Бровари перетвориться на розплідник житлових шахраїв? Не важко здогадатись, на що здатні перетворити інвестиційну привабливість міста такі будівельні скандали.

Перепечатка данного материала разрешена исключительно со ссылкой на сайт Юридической консалтинговой компании «САЛЕКС» http://salex-lcc.com.ua
0
Сьогодні в Україні відбувається корпоратизація аграрного бізнесу. В агробізнесі пришвидшились консолідаційні процеси, у результаті яких утворилися потужні аграрні компанії Наразі найбільш поширеною корпоративною організаційно-правовою формою в аграрному секторі економіки України є холдингова компанія.

Кризовий стан агропромислового комплексу зумовлює необхідність  створення сприятливого інвестиційного клімату. В світовій практиці  капіталовкладення в агропромислову сферу здійснюються за рахунок приватного капіталу, прямого бюджетного фінансування; непрямих бюджетних дотацій, шляхом податкових пільг та інвестиційніих кредитів.

На нашу думку, значний потенціал для інвестування в сільське господарство мають корпоративні та пайові інвестиційні фонди. Для вирішення проблем агропромислового комплексу нас цікавлять саме венчурні ІСІ. Практичні результати роботи венчурних ІСІ свідчать про можливості їх використання як для розв’язання задач інвестиційного характеру, так й інших непрофільних задач. Загалом, венчурний ІСІ являє собою комплексне вирішення завдань консолідації активів, централізованого управління ними, використання податкових пільг.
Централізоване управління ІСІ забезпечується компанією з управління активами (КУА) – господарським товариством у формі акціонерного або товариства з обмеженою відповідальністю, що створюється відповідно до законодавства України. Діяльність з управління активами ІСІ провадиться КУА на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) в порядку, встановленому законодавством, за поданням відповідної саморегулівної організації на ринку цінних паперів, яка об’єднує КУА. Діяльність КУА з управління ІСІ повинна відповідати ліцензійним умовам. Повноваження КУА обмежуються у передбачених законодавством випадках. У відносинах з третіми особами КУА повинна діяти від імені та в інтересах КІФ на підставі договору про управління активами, який укладається між КУА і спостережною (наглядовою) радою КІФ та затверджується загальними зборами акціонерів цього фонду. Між КУА та учасниками ПІФ також укладається договір управління, умови якого містяться в проспекті емісії інвестиційних сертифікатів. ПІФ створюється за ініціативою КУА шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів.

Що стосується активів венчурного фонду, то вони можуть повністю складатися з нерухомості, корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі, або з цінних паперів, які не отримали рейтингової оцінки відповідно до закону. До складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов’язання. Такі зобов’язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством України. При цьому позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, учасником яких є такий венчурний фонд.

Слід зауважити, що зі спадом спекулянтських тенденцій на ринку спільного інвестування втратили свою популярність так звані «земельні» ІСІ. Практикою були апробовані кілька схем роботи таких фондів: придбання земельних ділянок з метою наступного перепродажу; консолідація земельних ділянок і зміна їх цільового призначення; розвиток земельної ділянки, що перебуває в активах ІСІ, шляхом фінансування її поліпшення (оформлення дозвільної документації для будівництва, прокладка різноманітних комунікацій тощо з метою наступного продажу під забудову земельної ділянки).

Враховуючи суспільні настрої щодо реформування аграрного сектору економіки, існує висока імовірність відміни мораторію на вільний продаж землі в 2013 році. Можливо, тому вітчизняні агрохолдинги стрімко нарощують земельні площі. Натомість в таких країнах як Данія, Німеччина, Іспанія, Франція, Швейцарія діють закони, що обмежують надмірний рівень концентрації земель сільськогосподарського призначення у одного землевласника або землекористувача

Агровенчурні ІСІ не повинні стати ще одним механізмом надмірної концентрації земельних ресурсів в руках фінансових груп. Ці фонди покликані об’єднати селян у небанківські інституції для захисту своїх колективних інтересів та створити сприятливі умов для ефективного ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Необхідно чітко прописати принципи їх побудови та механізми діяльності, які були би спрямовані на забезпечення соціально-економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Важливим в цьому контексті є захист прав та законних інтересів селян з боку держави і суспільства, який забезпечуватиметься суворим державним і суспільним контролем за діяльністю агровенчурних інвестиційних фондів.
Важлива перевага ІСІ для використання їх для потреб аграрного комплексу – це використання податкових пільг операцій зі спільного інвестування. Так, відповідно до податкового законодавства звільняються від податку на прибуток кошти ІСІ (кошти, внесені засновниками КІФ та залучені від інвесторів, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки від позик, орендні (лізингові) платежі, звільняється від нарахування й сплати авансового платежу в бюджет з податку в розмірі ставки 16%, нарахованої на суму дивідендів, що виплачуються на користь ІСІ, звільняється від ПДВ винагорода КУА, яка сплачується за рахунок активів ІСІ. Крім того, діє пільгова ставка податку з доходів фізичних осіб на дивіденди, які виплачують ІСІ. Саме для цих випадків п.167.2 ст.167 Податкового кодексу України передбачає застосування ставки податку 5% від суми інвестиційного прибутку: «167.2. Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як: …дохід, який виплачується компанією, що управляє активами ІСІ, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом внаслідок викупу (погашення) цінних паперів ІСІ, відповідно до закону, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості».

Агровенчурний інвестиційний фонд має стати особливим видом ІСІ, що здійснює об’єднання прав користування на земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення з метою отримання прибутку від передачі земельних ділянок в довгострокову оренду. Щодо організаційно-правової форми агровенчурного ІСІ, то такою, на нашу думку, є форма КІФ. З огляду на майбутні зміни правової моделі ПІФ в новій редакції Закону України «Про ІСІ» планується ліквідувати наглядові ради в ПІФ, які наразі покликані здійснювати нагляд за виконанням інвестиційної декларації, зберіганням активів фонду, веденням реєстру власників інвестиційних сертифікатів, проведенням аудиторських перевірок діяльності та оцінки майна фонду. Це нововведення нівелює значення ПІФ для розвитку багатьох інвестиційних проектів, в тому числі агровенчурних ІСІ. Аграрний інвестиційний фонд доцільно створювати у формі закритого недиверсифікованого КІФ, який має право здійснювати виключно приватне розміщення акцій власного випуску. Внутрішній контроль за діяльністю агровенчурних КІФ мають здійснювати загальні збори акціонерів-землевласників, а в проміжках між їх проведенням – Наглядова рада фонду, яка складатиметься з представників сільської громади.

Перепечатка данного материала разрешена исключительно со ссылкой на сайт Юридической консалтинговой компании «САЛЕКС» http://salex-lcc.com.ua
0
Нас буквально окупували різні фінансові консультанти, які вважають, що краще за нас знають, куди нам інвестувати свої кровно зароблені – в золото, цінні папери, нерухомість чи інші об’єкти матеріального світу. Яким же є їх правовий статус?

Одним із головних чинників дієвості фінансового ринку є розвиток таких фінансових посередників  як фінансові консультанти. На даний час в Україні вже працюють компанії, сферою діяльності яких є фінансове консультування. Сам інститут фінансових консультантів перебуває у стадії становлення. Для нього є характерною відсутність необхідних законодавчих підстав діяльності,  розвиненої культури інвестування, державної підтримки, програм підготовки та навчання кваліфікованих фахівців. Незважаючи на все це, нас буквально окупували різні фінансові консультанти, які вважають, що краще за нас  знають, куди нам інвестувати свої кровно зароблені – в золото, цінні папери, нерухомість чи інші об’єкти матеріального світу. Яким же є їх правовий статус?  Із фізичними особами – працівниками компаній ситуація більш-менш зрозуміла. Вони представляють свої компанії.  Ситуація ускладнюється, коли йдеться про фінансовий посередників, що мають статус фізичних осіб –підприємців.

В сучасному українському суспільстві назріла потреба вироблення якісно нового комплексного підходу до врегулюваання діяльності фінансових посередників. Український фінансовий ринок належить до тих ринків, що перебувають в процесі становлення. Законом України  «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» від 02.06.11. N3462-VI ч.1 ст. Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.01. N2664-III було визначено поняття посередницьких послуг на  ринках  фінансових  послуг, якими є діяльність юридичних осіб  чи  фізичних осіб – підприємців,  що включає консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу з підготовки,  укладення та виконання (супроводження) договорів  про надання фінансових послуг, інші послуги, визначені законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг. Ним також передбачено, що фінансові  послуги  надаються  фінансовими установами,  а також,  якщо це прямо передбачено  законом,  фізичними  особами  – підприємцями.

Та чи мають вони бути професійними учасниками фондового ринку, що перебувають під відповідним державним контролем? На даний час законодавство встановлює організаційно-правову форму функціонування професійних учасників фондового ринку. Зокрема, відповідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», професійними учасниками фондового ринку можуть бути лише юридичні особи. Крім того, вищезгаданий закон закріплює принцип обов’язковості  ліцензування професійної діяльності  на фондовому ринку в ч. 3 ст.16, відповідно до якої професійна  діяльність  на  фондовому  ринку  здійснюється виключно  на підставі ліцензії,  що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  Це дає підстави стверджувати, що посередницькі послуги на ринках фінансових послуг для фізичних осіб поки що не вважаються професійною діяльністю на фондовому ринку, а отже не потребують отримання ліцензії. З іншої сторони фінансові посередники мають здійснювати свою діяльність на професійних засадах. Фінансове консультування вимагає  професійних знань і навиків, якими, зазвичай, не володіють штатні спеціалісти не фінансових компаній. Слід також зазначити, що окремі учасники фондового ринку вправі надавати консультування, експертно-інформаційні послуги та інші посередницькі послуги додатково до свого основного виду діяльності. Зокрема, під час здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів КУА вправі надавати консалтингові послуги з питань функціонування фондового ринку, інвестиційної діяльності та управління активами з врахуванням принципу виключності професійної діяльності на фондовому ринку.

В деяких країнах для здійснення посередницьких та фінансових послуг на фінансових ринках необхідно отримати спеціальний дозвіл та (або)  бути внесеним до відповідного реєстру. Це цілком відповідає сучасним принципам державного регулювання ринків фінансових  послуг. Зокрема, відповідно до ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» особа набуває статусу фінансової установи  після  внесення про  неї  запису  до  відповідного  державного  реєстру фінансових  установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування,  фінансова  установа  має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій. Тому фінансова установа здійснює професійну діяльність за умови включення до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, відповідно до чинного законодавства України. Умови та процедура ведення відповідоного реєстру визначається спеціальним законодавством.

У зв’язку з внесенням відповідних змін державне регулювання  діяльності  з надання фінансових послуг також має здійснюватись шляхом ведення  державних реєстрів фінансових установ і реєстрів осіб,  які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги. Запровадження спеціальних реєстрів осіб свідчитиме про ще один етап легітимізації фінансових посередників – осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, – включення їх до відповідного реєстру.

Перепечатка данного материала разрешена исключительно со ссылкой на сайт Юридической консалтинговой компании «САЛЕКС» http://salex-lcc.com.ua
0
Нещодавно прийнятий у першому читанні Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» готують до наступного читання у Верховній Раді України. В цей час професійні учасники фондового ринку пробують висловити свої пропозиції. Саме на одному з таких засідань в голову «вашого покірного слуги» прийшли наступні думки.

Як було у капіталістів?

Насамперед бурхливий розвиток інвестиційних фондів як США так і в Європі був викликаний економічним ростом, підвищенням рівня життя населення та появою пенсійних схем. В нашій державі робляться перші кроки на шляху розуміння побудови цивілізованого вітчизняного фондового ринку як одного з чинників соціально-економічного розвитку держави. Так, Закон України «Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік» N2278-VI від 20.10.10. передбачає: формування ефективно функціонуючого фондового ринку, який здатен забезпечувати перерозподіл ресурсів між секторами економіки; врегулювання діяльності щодо здійснення операцій з фінансовими активами; забезпечення прозорості та відкритості ринків фінансових послуг; захист інтересів споживачів фінансових послуг. Внаслідок цього планується досягти підвищення питомої ваги угод із цінними паперами на біржовому ринку, забезпечення прозорої системи обліку прав власності на цінні папери, розвиток фінансових інструментів тощо. Звучить гарно, час покаже як вийде.

В європейських країнах останнім часом все більш популярною стає політика, спрямована на створення соціально-активного суспільства. Мета такої політики полягає в тому, щоб підтримувати активних, упевнених в собі самостійних громадян. Для нас це проблема серйозних структурних економічних реформ й інституційних перетворень у соціальній сфері.

Так, протягом 2006-2008 рр.. в нашій державі збільшувався обсяг зайнятості, підвищувався життєвий рівень населення, зростали доходи. Ріст доходів юридичних, фізичних осіб, доповнений сприятливою макроекономічною ситуацією, надав інвесторам можливість вкладати вільні кошти в інвестиційні фонди. Вагомим для українських інститутів спільного інвестування стали 2006-2007 рр. Інвестори отримали можливість вкладати вільні кошти в інвестиційні фонди. В свою чергу, падіння рівня доходів населення, негативна соціально-економічна ситуація протягом 2008-2010рр. несприятливо позначилась на діяльності інвестиційних фондів: знижувалась дохідність, зменшувались активи, як наслідок, інвестори пред’являли до викупу цінні папери і виходили з інвестиційних фондів. Зараз ці фонди напівживі.

Очевдино одне -поки в Україні не буде створене заможне і соціально активне суспільство ні про який фондовий ринок, інвестиційні, пенсійні фонди та інші речі мова йти не може.

Перепечатка данного материала разрешена исключительно со ссылкой на сайт Юридической консалтинговой компании «САЛЕКС» http://salex-lcc.com.ua
Сторінки:
1

Назад

Купити рекламу на порталі ІНВЕСТИЦІЇ.орг


 
Економічний календар
Інвестиційні проекти
Каталог підприємств
Оголошення

Фраза дня

Фінансисти підтримують державу так само, як мотузка підтримує повішеного.

Ш.Монтеск’є
Економічний календар
 
 
Підписатись на матеріали

Тут ви можете підписатись на отримання матеріалів на електронну пошту, введіть свою електронну пошту


  

ІНФОРМАЦІЙНИЙ РЕСУРС 'ІНВЕСТИЦІЇ' - ЦЕ НАЙСВІЖІША ТА НАЙАКТУАЛЬНІША ІНФОРМАЦІЯ З ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИНКІВ
   
ІНФОРМАЦІЯ ІНВЕСТУВАННЯ ІНДИКАТОРИ  УКРАЇНА ІНДИКАТОРИ  СВІТ Послуги
    Створення сайту - Іннеті