Сьогодні в Україні відбувається корпоратизація аграрного бізнесу. В агробізнесі пришвидшились консолідаційні процеси, у результаті яких утворилися потужні аграрні компанії Наразі найбільш поширеною корпоративною організаційно-правовою формою в аграрному секторі економіки України є холдингова компанія.
Кризовий стан агропромислового комплексу зумовлює необхідність створення сприятливого інвестиційного клімату. В світовій практиці капіталовкладення в агропромислову сферу здійснюються за рахунок приватного капіталу, прямого бюджетного фінансування; непрямих бюджетних дотацій, шляхом податкових пільг та інвестиційніих кредитів.
На нашу думку, значний потенціал для інвестування в сільське господарство мають корпоративні та пайові інвестиційні фонди. Для вирішення проблем агропромислового комплексу нас цікавлять саме венчурні ІСІ. Практичні результати роботи венчурних ІСІ свідчать про можливості їх використання як для розв’язання задач інвестиційного характеру, так й інших непрофільних задач. Загалом, венчурний ІСІ являє собою комплексне вирішення завдань консолідації активів, централізованого управління ними, використання податкових пільг.
Централізоване управління ІСІ забезпечується компанією з управління активами (КУА) – господарським товариством у формі акціонерного або товариства з обмеженою відповідальністю, що створюється відповідно до законодавства України. Діяльність з управління активами ІСІ провадиться КУА на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) в порядку, встановленому законодавством, за поданням відповідної саморегулівної організації на ринку цінних паперів, яка об’єднує КУА. Діяльність КУА з управління ІСІ повинна відповідати ліцензійним умовам. Повноваження КУА обмежуються у передбачених законодавством випадках. У відносинах з третіми особами КУА повинна діяти від імені та в інтересах КІФ на підставі договору про управління активами, який укладається між КУА і спостережною (наглядовою) радою КІФ та затверджується загальними зборами акціонерів цього фонду. Між КУА та учасниками ПІФ також укладається договір управління, умови якого містяться в проспекті емісії інвестиційних сертифікатів. ПІФ створюється за ініціативою КУА шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів.
Що стосується активів венчурного фонду, то вони можуть повністю складатися з нерухомості, корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі, або з цінних паперів, які не отримали рейтингової оцінки відповідно до закону. До складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов’язання. Такі зобов’язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством України. При цьому позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, учасником яких є такий венчурний фонд.
Слід зауважити, що зі спадом спекулянтських тенденцій на ринку спільного інвестування втратили свою популярність так звані «земельні» ІСІ. Практикою були апробовані кілька схем роботи таких фондів: придбання земельних ділянок з метою наступного перепродажу; консолідація земельних ділянок і зміна їх цільового призначення; розвиток земельної ділянки, що перебуває в активах ІСІ, шляхом фінансування її поліпшення (оформлення дозвільної документації для будівництва, прокладка різноманітних комунікацій тощо з метою наступного продажу під забудову земельної ділянки).
Враховуючи суспільні настрої щодо реформування аграрного сектору економіки, існує висока імовірність відміни мораторію на вільний продаж землі в 2013 році. Можливо, тому вітчизняні агрохолдинги стрімко нарощують земельні площі. Натомість в таких країнах як Данія, Німеччина, Іспанія, Франція, Швейцарія діють закони, що обмежують надмірний рівень концентрації земель сільськогосподарського призначення у одного землевласника або землекористувача
Агровенчурні ІСІ не повинні стати ще одним механізмом надмірної концентрації земельних ресурсів в руках фінансових груп. Ці фонди покликані об’єднати селян у небанківські інституції для захисту своїх колективних інтересів та створити сприятливі умов для ефективного ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Необхідно чітко прописати принципи їх побудови та механізми діяльності, які були би спрямовані на забезпечення соціально-економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Важливим в цьому контексті є захист прав та законних інтересів селян з боку держави і суспільства, який забезпечуватиметься суворим державним і суспільним контролем за діяльністю агровенчурних інвестиційних фондів.
Важлива перевага ІСІ для використання їх для потреб аграрного комплексу – це використання податкових пільг операцій зі спільного інвестування. Так, відповідно до податкового законодавства звільняються від податку на прибуток кошти ІСІ (кошти, внесені засновниками КІФ та залучені від інвесторів, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки від позик, орендні (лізингові) платежі, звільняється від нарахування й сплати авансового платежу в бюджет з податку в розмірі ставки 16%, нарахованої на суму дивідендів, що виплачуються на користь ІСІ, звільняється від ПДВ винагорода КУА, яка сплачується за рахунок активів ІСІ. Крім того, діє пільгова ставка податку з доходів фізичних осіб на дивіденди, які виплачують ІСІ. Саме для цих випадків п.167.2 ст.167 Податкового кодексу України передбачає застосування ставки податку 5% від суми інвестиційного прибутку: «167.2. Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як: …дохід, який виплачується компанією, що управляє активами ІСІ, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом внаслідок викупу (погашення) цінних паперів ІСІ, відповідно до закону, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості».
Агровенчурний інвестиційний фонд має стати особливим видом ІСІ, що здійснює об’єднання прав користування на земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення з метою отримання прибутку від передачі земельних ділянок в довгострокову оренду. Щодо організаційно-правової форми агровенчурного ІСІ, то такою, на нашу думку, є форма КІФ. З огляду на майбутні зміни правової моделі ПІФ в новій редакції Закону України «Про ІСІ» планується ліквідувати наглядові ради в ПІФ, які наразі покликані здійснювати нагляд за виконанням інвестиційної декларації, зберіганням активів фонду, веденням реєстру власників інвестиційних сертифікатів, проведенням аудиторських перевірок діяльності та оцінки майна фонду. Це нововведення нівелює значення ПІФ для розвитку багатьох інвестиційних проектів, в тому числі агровенчурних ІСІ. Аграрний інвестиційний фонд доцільно створювати у формі закритого недиверсифікованого КІФ, який має право здійснювати виключно приватне розміщення акцій власного випуску. Внутрішній контроль за діяльністю агровенчурних КІФ мають здійснювати загальні збори акціонерів-землевласників, а в проміжках між їх проведенням – Наглядова рада фонду, яка складатиметься з представників сільської громади.
Перепечатка данного материала разрешена исключительно со ссылкой на сайт Юридической консалтинговой компании «САЛЕКС»
http://salex-lcc.com.ua
