24 лютого 2011 в 15:20
Народився 16 листопада 1965 року в Запоріжжі. Постійно проживає в Москві, громадянин Російської Федерації. У відповідь на питання про отримання українського громадянства, сказав, що хотів би залишатися громадянином Радянського Союзу.
За даними видання "Олігарх", Костянтин Григоришин почав свій бізнес в Україні в середині 90-х років.
На думку "України кримінальної", Григоришин - перший претендент на роль батька-засновника вітчизняного рейдерства.
Кар'єра Костянтина Григоришина - це суцільний бізнес. Він ніколи не займав будь-яких посад у виконавчій чи законодавчій владі. Але неодноразово фінансував багатьох політиків. Зокрема, його називають одним зі спонсорів «помаранчевої» революції. За словами його колишнього бізнес-партнера Ігоря Коломойського, у 2004 році 12 мільйонів доларів були передані Григоришиним Петру Порошенку на фінансування виборів. Григоришину приписують фінансову підтримку Комуністичної партії України.
Бізнес
Велику частку бізнесу Григоришина становлять енергоресурси.
У 1996 р., як пише видання "Оглядач", заснував декілька офшорних компаній на Кіпрських та Британських Віргінських островах, через які в подальшому реалізовував свій бізнес в енергетиці України. Вихід на самий верх владної піраміди Григоришину забезпечив земляк Микола Ренкас.
У 1997 р. ці кошти були використані для приватизації обленерго. На початок 2002 р.Григоришиним контролювалися дев'ять обленерго ("Львівобленерго", "Прикарпаттяобленерго", "Сумиобленерго", "Чернігівобленерго", "Полтаваобленерго", "Кіровоградобленерго", "Тернопільобленерго"), два з трьох, Запорізький і Стахановський, феросплавних заводів України, значна частина машинобудування, велися операції в аграрному бізнесі та ін.
Костянтину Григоришину належали і 20% акцій клубу "Динамо-Київ". Велася поступова легалізація бізнесу.
Розбіжність Григоришина з діловими партнерами - Віктором Медведчуком і братами Суркісами позбавив його контролю фактично над усім його бізнесом в Україні.
У грудні 2002 р. рада директорів промислово-інвестиційного концерну "Металургія" (засновниками є Сумське НВО ім. Фрунзе, Запорізький і Стахановський заводи феросплавів, електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь", банк "БІГ-Енергія", ВАТ "Полтавобленерго") повністю змінила його дирекцію .
Перед президентськими виборами-2004 він спробував зберегти свій капітал, продавши значну частину активів (вісім обленерго) співвласникові групи "Приват" Ігорю Коломойському. Після закінчення президентських виборів Григоришин спростував наявність угод з Коломойським і спробував повернути собі "Чернігівобленерго", "Прикарпаттяобленерго" і "Полтаваобленерго" шляхом встановлення свого менеджменту на підприємствах.
"Приватівець" оскаржив дії продавця у Лондонському арбітражному суді, на активи Григоришина, які він сам оцінив у сто мільйонів доларів, був накладений арешт. Але він подав апеляцію. У результаті влітку 2007-го суд постановив виплатити Григоришину 10 мільйонів доларів як компенсацію за недоотриманий прибуток з "Полтаваобленерго" і "Прикарпаттяобленерго". Ігор Коломойський також зобов'язаний компенсувати судові витрати Григоришину в розмірі близько п'яти мільйонів доларів.
З бізнесом Костянтина Григоришина в Україні пов'язують мережу аптек у Запорізькій області ЗАТ "Медінтрейд". А також - компанію "Укрзернотрейд" ТОВ "Козацька чайка"; будівельну компанію ТОВ "ЕСК"; проектно-технологічний інститут "Київміськбуд"; ТОВ "Ясногородська страусина ферма"; "Асоціацію" Екотехна "(виробництво чермета); Черкаську картонну фабрику; Запорізьке рекламне агентство "Наше місто +", ряд структур оптової торгівлі.
Влітку 2007 р. Григоришин через афілійовані структури сконцентрував 70% "Укррічфлоту" і подумує про створення суднобудівного холдингу спільно з Петром Порошенком.
