|
Основні висновки зустрічі міністрів фінансів G20
Міністри фінансів розвинених країн "Великої двадцятки" в суботу домовилися прагнути до ринкового визначення курсів світових валют і дотримуватися політики, що сприяє зниженню дисбалансу зовнішньої торгівлі.
Валютний ринок
Фінансові лідери "двадцятки" прийшли до згоди про необхідність уникати "конкурентної девальвації" валют, чому не виправдали завищені очікування деяких експертів про те, що ряд країн пообіцяють дозволити своїм валютам зміцнюватися. У цілому ж домовленість фінансистів відносно валют збіглася з мінімальними очікуваннями ринків.
Тиск на США
У ході зустрічей на США було надано деякий тиск через заходи кількісного пом’якшення в країні, які привели до сильного припливу ліквідності в банківський сектор і сприяли перенаправлення капіталу на ринки, що розвиваються. У промові за підсумками зустрічей йдеться про відповідальність країн - власників резервних валют, наприклад, США, за "запобігання надмірної волатильності і безладдя" на світовому ринку валют. Такі країни як Німеччина відкрито критикували політику США, що говорить про збереження напруженості на даному напрямку.
Реформа МВФ
Визнаючи велику значущість країн, що розвиваються, для світової економіки, міністри фінансів домовилися розширити їх представництво в МВФ. У результаті чого економіки, що розвиваються, розділять відповідальність за вирішення глобальних економічних проблем, замість того щоб вживати заходів в односторонньому порядку.
Той факт, що про реформу МВФ вдалося домовитися, вже є великим досягненням, відзначають організатори саміту.
Базель III
Мабуть, найменш дискусійним питанням на саміті стало узгодження пропозицій Ради з фінансової стабільності, відомих як угода "Базель III". Підтримка базельського угоди з посилення вимог до банківських капіталів та ліквідності є важливим досягненням на шляху G20 до зміцнення світової фінансової системи.
Проте до рішення проблем системоутворюючих банків ще далеко. Хоча фінансисти на даному етапі дійшли спільної згоди про те, що великі взаємозалежні банки повинні мати достатні резерви, щоб пережити фінансові кризи, як і раніше немає домовленості про те, на які саме інститути повинні поширюватися вимоги.
|
