Подаємо заяву повнотекстово:
"Після ретельного ознайомлення з положеннями Податкового кодексу я переконався, що далеко не всі вони відповідають таким вимогам.
Я поділяю стурбованість людей тим, що в цьому проекті суттєво обмежені права підприємців, непомірно посилена роль податкової адміністрації.
Я категорично проти таких підходів і, користуючись правом вето, повертаю Податковий кодекс до Верховної Ради.
Я вимагаю від депутатів глибокої та прискореної роботи над Податковим кодексом.
Крім того, я вимагаю від Уряду провести реформу податкової служби з метою забезпечення прозорої роботи, недопущення адміністративного свавілля та зловживань.
Знаю, що за останні роки в суспільстві посіяна недовіра до влади.
Корупція, бюрократизм, політичний егоїзм та пустопорожня демагогія створили величезну прірву між владою та суспільством.
Подолати цю прірву ми можемо лише разом, підтримуючи постійний діалог, повертаючи довіру і надію у наше суспільство", - наголошено у заяві Віктора Януковича.
Думка експертів
Проте, вето, яке наклав Президент, є лише частковою перемогою протестуючих підприємців. Таку думку висловила керівник бюро німецького фонду імені Фрідріха Науманна в Києві Гайке Дьорренбехер, пише Deutsche Welle.
Експерт відзначає, що наслідки президентського вето зараз важко передбачити. "Поки йдеться лише про доопрацювання частин кодексу, і все розгортається по відомій українській манері вирішення проблеми "протягом двох днів". Я все ж сумніваюся в тому, що критичні пункти будуть усунені з Податкового кодексу", - говорить експерт.
Вето Президента, на думку Г. Дьорренбехер, було зумовлено двома причинами. З одного боку - намірами обурених підприємців долучитися до політичної опозиції. Разом з тим своїм рішенням В. Янукович може "додати собі балів популярності у населення".
Майбутній розвиток подій навколо податкової реформи буде залежати в першу чергу від того, хто займеться вирішенням проблемних моментів, а також від того, як буде проходити відповідна робота, каже Г. Дьорренбехер. Але вже зараз українське керівництво має зробити для себе висновок, важливий для прийняття інших грунтовних реформ, зокрема пенсійної реформи, реформ житлово-комунального сектору та трудового законодавства.
