Проте деякі з них помітно позначаться на житті українців, пише Ксенія Цивірко у №1-2 журналу Корреспондент від 22 січня 2016 року.
Колишній капітан Василь Коротецький добру половину життя пропрацював у рибній галузі. Водна стихія, знайома ще з часів служби на Чорноморському флоті, стала для нього справжньою годувальницею. Сьогодні Коротецький управляє підприємством Поділля, яке займається промисловим розведенням риби, і за сумісництвом обіймає посаду віце-президента Українського союзу промисловців і підприємців.
Рибна галузь переживає не найкращі часи, стверджує бізнесмен, який досконало розбирається в тонкощах рибництва. Через рік таким підприємствам, як Подiлля, стане ще гірше, передбачає він, і для такого прогнозу зовсім не потрібно бути провидцем.
Коротецький, як і багато подібних йому підприємців, зокрема в аграрній галузі, в обов’язковому порядку перейдуть зі спрощеної системи оподаткування на загальну, і замість одного податку їм доведеться платити три.
«Усе це впаде на плечі покупця, і справа не тільки в підвищенні ціни, – каже бізнесмен. – Якщо в Україні у 2012-му на душу населення припадало 14-15 кг риби на рік, то в цьому році її кількість впала до 7-8 кг, і вона продовжуватиме падати».
Податкові зміни призведуть до схожих результатів і в інших галузях сільського господарства, яке як ніколи раніше обклали з усіх боків державною даниною. Проте кожен з нових податків обіцяє бути нижче торішніх.
Вдарить нова система оподаткування і по виробниках алкоголю і тютюну – акцизи на них зростуть в рази, а отже істотно піднімуться і ціни.
«Особливість пивного ринку полягає в тому, що він прозорий, тому ефект від підвищення акцизу (на 100%) буде виявлятися лише в подорожчанні продукції для кінцевих споживачів, – наводить приклад Олександр Соколов, генеральний директор компанії Pro-Consulting. – Наприклад, середня вартість 0,5 л пива на кінець грудня становила 14 грн у роздробі. А після підвищення акцизів (нова ставка буде дорівнювати 2,48 грн/л) може зрости до 16,5 грн без урахування впливу інфляції. Аналогічна ситуація, швидше за все, буде і з винною продукцією».
Що стосується тютюнових виробів, то, за словами експерта, поточне подорожчання на 40% має зачепити сигарети як з фільтром, так і без, таким чином збільшивши ставку до 318,26 грн за 1 тис. од. Іншими словами, в перерахунку на пачку зростання може скласти 6,4 грн у середньому.
Втім, реформатори фіскальної системи підготували для платників податків і приємні новини: у новому кодексі закладено зниження загального та обов’язкового для всіх ЄСВ (єдиного соціального внеску) майже вдвічі – до 22%. За задумом уряду, це змусить роботодавців відмовитися від виплат зарплат у конвертах.
Але більш радикальних змін від кодексу чекати не варто – їх уряд відклав до кращих часів.
«Звичайно, запропонований спочатку варіант податкової реформи був жорстокішим, але депутати проголосували за ліберальний проект», – каже Ніна Южаніна, депутат фракції Блоку Петра Порошенка та член цільової команди реформи.
За її словами, розроблені урядом зміни націлені на забезпечення дохідної частини бюджету на 2016 рік.
Загалом експерти називають просування податкової реформи млявим і точковим, хоча і недаремним для виведення економіки з кризи. Тим більше що без прийняття такого законопроекту України позбулася б третього за рахунком траншу від МФВ у розмірі $ 1,7 млрд.
«Я б сказав так: те, що анонсували як податкову реформу, нею не є. Зміни виявилися абсолютно не революційними», – резюмує Андрій Серветник, експерт аудиторської та консалтингової компанії Делойт Україна.
Косметичний набір
У 2015 році Україна посіла 107-е місце в рейтингу Світового банку за якістю податкової системи. Загрузнувши в бюрократичному болоті, українці витрачають понад 350 годин на рік для своєчасної сплати всіх податків, показує дослідження.
Через рік Україна буде на 25-му місці, обіцяють автори реформи, в тому числі і завдяки податковим змінам, які набрали чинності. Серед них і досить жорсткі – наприклад зниження верхньої межі річного доходу для III групи підприємців, оподатковуваних за спрощеною системою, вчетверо – з 20 млн до 5 млн грн.
Крім того, уряд вніс низку перехідних положень, які почнуть діяти з 2017 року. До цього ж терміну влада обіцяла повністю завершити податкову реформу, про остаточний зміст якої сьогодні можна лише ворожити на політичній гущі.
Поправки до Податкового кодексу, які набрали чинності з нового року, були четвертою спробою початку цієї реформи. Перший її варіант, запропонований Мінфіном, неофіційно прозвали «все по 20». Він був розроблений на замовлення уряду міжнародною консалтинговою та аудиторською компанією PwC і передбачав ставку всіх основних податків на рівні 20%. Альтернативний проект від парламентаріїв запропонувала Южаніна. Депутатський варіант підтримали підприємці, у тому числі аграрії.
Остаточно вирішено було поставити на голосування третю, компромісну версію, яка, однак, незважаючи на свою назву, складалася переважно з пропозицій Мінфіну з невеликими поступками бізнесу.
У підсумку в кінці грудня був прийнятий четвертий варіант Податкового кодексу, за який депутатів змусив проголосувати слабо підготовлений держбюджет на 2016 рік, що дихав їм у спину.
Тим часом Оксана Продан, депутат ВР і голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу Фортеця, як і багато її колег, результатом задоволена: парламентський цейтнот не вплинув на якість податкового законопроекту.
«Можливо, Мінфін розраховував повторити торішній трюк, коли за три дні до Нового року під тиском Кабміну приймалися податкові зміни, а потім ми весь рік намагалися пом’якшити негатив від таких «реформ», скасувати найгірші для економіки норми, – нагадує Продан. – Але цього разу не вийшло. Як відомо, двічі снаряд в одну і ту ж вирву не падає».
Справжнім подарунком для українських платників податків стало зниження фіскального навантаження на зарплату до 22%. До цього часу вона була однією з найвищих у світі, сягаючи в середньому 40,3-53,3%.
Прибутковий податок реформатори скоріше не знизили, а усереднили: ставки 15% і 20%, які відслужили свій термін, залежно від суми заробітку замінила єдина для всіх ставка 18%.
Ударом по середньому бізнесу, незважаючи на його протести, стало зниження верхньої планки доходу для спрощеної системи оподаткування, а щодо аграріїв ще й введення податку на додану вартість.
Оскільки для сільського господарства ця зміна непідйомно важка, уряд для різних його галузей ввів на рік спеціальний режим сплати ПДВ. Згідно з ним з рослинництва скарбниця братиме 85% ставки ПДВ, а 15% залишатиме на спецрахунку виробника, для свинарів і птахівників ця пропорція складе 50% і 50%, для інших тваринників – 20% і 80%.
З тією ж метою влада підняла акцизи. Особливо подорожчають слабоалкогольні напої: акциз на неї зріс на цілих 300%.
«Це найбільш мінімальні зміни. Стався тільки косметичний ремонт [Податкового]
