|
60% дунайського вантажопотоку в українську дельту перейде річку Дунай
За одинадцять місяців поточного року глибоководним судновим ходом (ГСХ) "Дунай - Чорне море" скористалося 1401 судно, що в порівнянні з тим же періодом 2009 р. більше на 137 одиниць, або на 11%.
Зокрема, протягом листопада цього року український ГСХ випередив за цим показником Сулинський канал на 11%, надавши свої послуги для перевезення понад 150 тисяч тонн різних вантажів. Судна під прапорами Україниі, Росії, Грузії, Молдови, Болгарії, Камбоджі, Антигуа і Барбуди, Панами, Мальти, Туреччини, Нідерландів і Беліз в листопаді цього року скористалися українським ГСХ. З них, від загальної кількості суднопроходів, під українським прапором пройшло 44% і відповідно 56% суден під прапорами інших країн. Навесні і влітку цього року український ГСХ випереджав румунський на 30% і більше. Про це "Багнет" повідомили в прес-службі ДП "Дельта-лоцман", що обслуговує ГСХ. При цьому український судновий хід по грузопотоку стабільно випереджає румунського конкурента - Сулинський канал - на 10-30% щомісяця.
Як відомо, в Румунії дуже нервують з приводу того, що український глибоководний судновий хід стабільно відбиває клієнтів. При цьому в Бухаресті вважають, що в боротьбі з конкурентами всі засоби хороші, залучаючи на свій бік різні міжнародні інстанції. Так, коли в 2005 році тільки почалося будівництво ГСХ "Дунай - Чорне море", Румунія звернулася до міжнародного комітету Еспоо по судноплавству зі скаргою на Україну. За твердженням Бухареста, України грубо порушила процедури повідомлення про діяльність з відновлення навігаційних глибин і відновлення судноплавства, і що взагалі будується ГСХ вкрай негативно впливає на екологію в регіоні.
У свою чергу, українська сторона стверджувала, що румунські претензії будуються на порожніх домислах, оскільки Київ поставив до відома румунську сторону щодо планування робіт ще з 18 грудня 2002 року. Але це було лише перше повідомлення, за яким послідувало ще більше двох десятків офіційних повідомлень про хід робіт. Але, не дивлячись на всі зусилля, тоді, у 2005 році, Україні не вдалося переконати комітет щодо реалізації Конвенції Еспоо у своїй правоті і відбити атаку румунської сторони. Після низки розглядів у травні 2008 року на засіданні комітету Еспоо в Бухаресті від України зажадали припинити роботи за проектом будівництва глибоководного суднового ходу "Дунай - Чорне море", а також скасувати рішення Кабміну України від 28 грудня 2007 року про початок другого етапу проекту з доведенням прохідних глибин до 7,2 м.
Але Україну "врятувала" тактика Румунії. Основна теза в доповіді керівника румунської делегації полягала у тому, що Україна систематично порушує Конвенцію Еспоо, проте жодного факту чи підтверджуючих документів про транскордонний вплив українського проекту на екологічні комплекси не було представлено.
Розглянувши всі виправдувальні документи, надані Україні, Комітет прийняв несподіване рішення: вийти на так званий нульовий варіант і запропонував вирішувати проблему в двосторонньому порядку. У той же час Україна, в свою чергу, звинуватила Румунію в тому, що її роботи з облаштування Сулинського каналу призводять до штучного перерозподілу водного балансу на користь румунських рукавів Дунаю. Також, на думку МЗС України, нашій країні завдається шкода через дії Румунії на Дунаї і через те, що під час проведення донних робіт здійснюється скидання грунту, піднятого з дна каналів, у Кілійський рукав Дунаю. Через це вода в річці забруднюється важкими металами та іншими хімічними речовинами. Крім того, за інформацією українських ЗМІ, викиди значної кількості мулу і піску в Кілійський рукав Дунаю, які практикує Румунія у ході днопоглиблювальних робіт на своїй території, може зменшити територію Україну. Зокрема, значна частина викидів мулу з румунського боку осідає за струменеспрямовуючою дамбою на мисі Ізмаїльський Чатал на румунському березі, утворюючи мілину в Кілійському рукаві Дунаю, яка поступово збільшується.
Влітку цього року прем’єр-міністр України Микола Азаров під час зустрічі з комісаром Єврокомісії з питань регіональної політики Йоханнесом Ханом висловив стурбованість позицією Румунії, яка в односторонньому порядку проводить роботи з розширення гирла Дунаю. Чим ці обговорення закінчилися - до цього дня невідомо.
А поки йдуть політичні баталії, український ГСХ продовжує діяти. Як вважають у ДП "Дельта-лоцман", за прогнозами, після запуску ГСХ на повну потужність близько 60% дунайського вантажопотоку в українську дельту перейде річку Дунай. Як буде на це реагувати Румунія - залишається здогадуватися.
Залишається додати, що 11 листопада 2010 року на ГСХ "Дунай - Чорне море" був зафіксований абсолютний рекорд за кількістю суднопроходів - за добу гирлом Бистре проведено 19 суден. Це максимальний результат для суднопроходів за добу з часу відновлення судноплавства по глибоководному судновому ходу р. Дунай - Чорне море в квітні 2007 року.
|