Приплив капіталу до України зростає, але на оздоровлення економіки це поки не впливає

Головними одержувачами зовнішніх кредитів стали підприємства реального сектора. На їх частку в березні припала майже половина об’єму чистого залучення позикових засобів ($213 млн). Видно, це капітали з офшорів.

«80% позик, які отримують підприємства реального сектора, — це засоби українських підприємців, що зберігалися в офшорах. В період кризи гроші виводилися з України, а зараз їх повертають з використанням кредитних схем», — стверджує Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру. Доля банків в об’ємі чистих запозичень була значно менша ($86 млн). Ще $138 млн іноземні інвестори вклали в держоблігації.

У квітні почалися також крупні запозичення на світовому ринку. В кінці місяця група «Миронівський хлібопродукт» розмістила п’ятирічні евробонди на $330 млн.
Проте як довго спостерігатиметься приплив капіталу, поки невідомо.

«У наступні місяці надлишок валюти на міжбанківському ринку зменшиться, хоча, безумовно, не перетворитися на дефіцит», — вважає Віталій Вавріщук, аналітик ГИК BG Capital. По-перше, може сповільнитися залучення засобів на світових ринках через міні-фінансову кризу, що вибухнула, яка пов’язана з борговими проблемами Греції і інших країн.

Наприклад, з 26 квітня по 7 травня FTSE 100, індекс акцій Лондонської біржі, обрушився на 11%, що стало найрізкішим падінням з березня 2009¬го. До 12 травня індекс відіграв майже половину втраченого. Але частина операцій українських компаній по залученню позик була відстрочена. Відклав розміщення єврооблігацій Приватбанк, переніс завершення випуску аналогічних паперів і холдинг «Метінвест» Рината Ахметова.

По-друге, не виключено, що незабаром офшорні засоби вичерпаються.
Перейняти естафету може уряд, який також планує випускати єврооблігації. У держбюджеті 2010 заплановані зовнішні запозичення на рівні 34,1 млрд грн. (на погашення раніше узятих боргів при цьому потрібно буде витратити всього 6,7 млрд грн.). Крім того, влада сподівається на здобуття позики МВФ у розмірі $19–20 млрд протягом найближчих двох з половиною років.

Навіть якщо валютний достаток в Україні збережеться, це не приведе до збільшення об’ємів кредитування (не дивлячись на зниження ставок по кредитах). І справа не лише в існуванні обмежень на валютне кредитування.

«Ліквідність банків підвищується. Але після кризи довіра до позичальників підірвана, тепер фінустанови дуже прискіпливо вибирають, кому давати позики», — констатує Олександр Охріменко. На думку Віталія Вавріщука, до кінця року ставки по знов виданих кредитах знизяться з 25–27% до 20–22%, але при цьому кредитний портфель фінустанов виросте лише на 4% за результатами року, причому в основному за рахунок держбанків. Наступного року зростання складе близько 13%. Вірогіднішими наслідками надлишку капіталу стануть збільшення імпорту, який знову прискорено обганятиме експорт (у березні імпорт збільшився на 22,2% в порівнянні з лютим до $5,6 млрд), і прискорення інфляції.