Відмова Києва від проєвропейської політики в енергетичних питаннях призвела до того, що підсумкова резолюція Енергетичного саміту ЄС (Брюссель, 4 лютого) практично не торкнулася ключової для України газової проблеми - залучення європейських інвестицій в модернізацію української газотранспортної системи.
Замість цього уряди ЄС дали добро на розширення державних інвестицій в приватні газові проекти так званого "Південного коридору" постачання газу до ЄС: будівництво нових LNG-терміналів у Румунії та Хорватії ("інтерконнекторов"), а також, трьох нових магістральних газопроводів (Poseidon, Transadriatic і Nabucco).
Завершення цих будівництв дозволить Брюсселю знизити залежність від імпорту газу з РФ, а також, від транзитних послуг України.
Аналогічні рішення були ухвалені й щодо перспектив розвитку атомної енергетики.
Зокрема, ЄС відмовився від обмеження будівництва та розширення потужностей АЕС в Східній Європі. Напряму ці обмеження, насамперед, стосувалися Чехії, Литви та Болгарії.
Напередодні брюссельського саміту Чехія офіційно презентувала проект будівництва нової сучасної АЕС четвертого покоління (на базі французького реактора на швидких нейтронах з гелієвим теплоносієм).
Будівництво, яке обіцяє дати Чехії вже третю за рахунком АЕС, дозволить цій країні скоротити імпорт газу. А також - почати експорт електроенергії в сусідні Словаччину та Угорщину, які на сьогодні істотно залежать від імпорту струму з України.
Проект розробки нових реакторів і будівництва нової чеської АЕС, названий Allegro, будуть коштувати ініціаторам більше 2 млрд дол.
