"Переговори щодо м‘яса в цілому тривають, тому що найбільш запеклі суперечки точаться навколо м‘яса птиці. А ось по баранині ми отримали хорошу квоту, повністю задовольнивши запит наших виробників", - розповів чиновник.
Він не назвав обсяг квоти, посилаючись на конфіденційність. Інший учасник переговорного процесу на умовах анонімності повідомив виданню, що розмір безмитної квоти перевершує обсяг цьогорічного виробництва баранини в Україну, пише видання "Комерсант Україна".
"Більше того, ми досягли угоди, що квота щорічно буде збільшуватися на 10%", - відзначило джерело. За оцінками директора консалтингової компанії AAA Сергія Наливки, обсяг виробництва баранини в Україні "трохи перевищує 1 тис. т на рік". Раніше мито на баранину в ЄС становило 12,8% від митної вартості плюс 902-3118 євро/т (за різні види м‘яса).
Надана ЄС квота, на думку В.П ‘ятницького, дозволить відродити галузь. "Так, зараз це виробництво в Україні практично "мертве", але завдяки перспективам поставок у порівнянні з ЄС може отримати нові стимули і стати на ноги", - заявив він. "М‘ясні породи в основному розводять у Криму - якого господарства, створені на основі колгоспів, або дрібні приватники", - підкреслив С.Наливка. "Якщо не вважати південних і західних областей, то в інших регіонах баранів розводять лише одиничні господарства", - зазначив підприємець Олександр Мартинюк, розводящий баранів в Київській області.
За словами Романа Гриненко, директора ферми "Грінфарм", що займається розведенням баранів в Черкаській області, в Україні лише кілька ферм мають поголів‘я близько 5 тис. баранів. "У нас є пропозиції з Туреччини та арабських країн, - розповів фермер.- Однак, коли ми отримали велике замовлення і стали шукати партнерів, виявилося, що на ринку в основному маленькі ферми (по 300-500 голів) і ще декілька - по 2 тис. голів". Можливо тому собівартість української продукції вище, ніж в ЄС: тонна живої ваги в Євросоюзі - 1200-1300 євро, а в Україні - 15-25 тис. грн (1300-2170 євро). Р.Гриненко вважає, що наростити поголів‘я, достатню для експорту м‘яса в ЄС, можливо лише у випадку держпідтримки: "На велику рогату худобу держава виплачує допомогу, - пояснив він.- Якщо така програма буде діяти і щодо баранини, ми посилимо виробництво за 3 роки. Без неї ринку необхідно буде мінімум 10 років".
У держбюджеті-2011 закладена підтримка рослинництва та тваринництва на 100 млн грн. На одну голову корови м‘ясного напряму передбачено від 600 грн (с/г господарства) до 1900 грн (племінні заводи); дотація за закупівлю телят для розведення - 7 грн/кг; дотація за проданого на забій молодняка великої рогатої худоби - 1,5 грн/кг живої ваги, свиней - 1 грн/кг.
Експорт баранини стримує також дефіцит породистого м‘ясної худоби. "Якщо 30 років тому в нас була племінна худоба, то зараз селекцією ніхто не займається", - нарікає С.Наливка. "У нас в основному барани романівської і цигайської порід. Багато хто вважає ці породи хорошими, але, в порівнянні з Саффолк, молодняк якої до 10 місяців набирає вагу 120 кг, це небо і земля", - повідомив Р.Гриненко. За словами А.Мартинюка, поголів‘я баранів в Україні представлено в основному породами, що розводяться з радянського періоду.
Необхідність вкладати кошти в закупівлю племінної худоби, на думку С.Наливки, дає великим агрохолдингам шанс вибрати всю квоту: "Навіть якщо ми отримаємо високу квоту, то це - обсяг для 2-3 великих підприємств. Хто пометушиться, той її і отримає". Проте Р.Гриненко вважає, що специфіка розведення баранів і невеликий обсяг ринку дозволять спеціалізованим фермам залишитися основними виробниками.
