|
Вплив Федеральної резервної системи США на валютний ринок
Федеральна резервна система США - Центральна банківська система США, створена згідно закону про федеральну резервну систему від 23 грудня 1913 р. З часом ФРС перетворилася на одну з найбільш могутніх банківських систем світу. Цілями утворення ФРС були: створення здорового економічного клімату в країні, підтримка і контроль за діяльністю банків.
Центральний банк - первинна валютна влада країни. Центральний банк наділений правом
- монопольної емісії платіжних засобів;
- регулювання грошового звернення, кредиту, валютного курсу;
- зберігання офіційних золото-валютних резервів країни.
Центральний банк контролює діяльність інших банків і фінансово-кредитних інститутів і виконує по відношенню до них роль банку, що видає позики і що зберігає резерви.
Федеральна резервна система США
Як і інші центральні банки, Федеральна резервна система США впливає на валютний ринок трьома традиційними способами:
1. зміною облікової ставки;
2. інструментами фінансового ринку
3. за допомогою валютних операцій.
Що стосується валютних операцій, найбільш дієвими є угоди про зворотний викуп (repurchase agreements), що передбачають зворотний продаж системою тих самих, куплених раніше у клієнтів валют за тією ж ціною в обумовлений час в майбутньому (зазвичай протягом 15 днів) і з певною процентною ставкою.
Об‘єм операції за такою угодою відповідає об‘єму тимчасового вливання резервів в банківську систему.
Вплив на валютний ринок здійснюється з тим, щоб зробити долар слабкішим. Угода про зворотний викуп може накладати зобов‘язання або на клієнта, або на систему.
Узгоджені договори про купівлю-продажі (matched sale-purchase agreements) протилежні угодам про зворотний викуп. Виконуючи узгоджений договір про купівлю-продажі, федеральна система продає валюту з метою її негайної доставки ділерові або зарубіжному центральному банку, погоджуючись викупити цю валюту назад за тією ж ціною в обумовлений час в майбутньому (зазвичай протягом 7 днів). Такий договір направлений на тимчасове скидання резервів. Об‘єм операції за такою угодою відповідає об‘єму тимчасового скидання резервів. Вплив на ринок направлений при цьому на те, щоб зробити долар сильнішим.
Основні центральні банки працюють на валютному ринку всіма можливими шляхами, а не просто за допомогою інтервенції на відкритому ринку. До їхніх операцій відносяться розміщення грошей в інших центральних банках або міжнародних агентствах. Крім того, Федеральна резервна система, починаючи з 1962 року, уклала ряд угод з іншими центральними банками про валютний обмін. Наприклад, для надання допомоги союзникам по війні проти окупації Іраком Кувейту в 1990-1991 роках, Бундесбанк і Японський банк розміщували гроші у Федеральній системі. Через інші центральні банки проводяться також американські внески в Усесвітній банк і Організацію Об‘єднаних Націй.
Інтервенції на валютному ринку з боку казначейства і Федеральної резервної системи США направлені на забезпечення впорядкованості на ринку або регулювання обмінних курсів. Вони не направлені на те, щоб впливати на стан фінансових резервів.
Відомо два види валютних інтервенцій: неприкрита (naked intervention) і стерильна (sterilized).
Неприкрита, або не стерильна інтервенція пов‘язана виключно з валютною торгівлею. Все, що відбувається при цьому це покупка або продаж, які здійснює Федеральна система за допомогою доларів за іноземну валюту. Крім впливу на валютний ринок, тут присутня зміна фінансовій ситуації через притоки або відтоки грошей. Помітна зміна фінансових потоків викликає необхідність коректувати розмір виплат по дивідендах, міняти ціни і вносити інші поправки на всіх рівнях економіки. Тому вплив неприкритої валютної інтервенції є довготривалим.
Стерильна інтервенція нейтральна, з погляду її впливу на грошові надходження. Оскільки не багато центральних банків випробовують бажання, щоб їхня інтервенції на валютних ринках впливала на всі сторони економіки, стерильна інтервенція є переважною. Це саме стосується Федеральної резервної системи. Стерильна інтервенція включає додаткову міру в рамках первинної валютної операції. Цей захід полягає в продажі державних цінних паперів, компенсуючи приріст резервів через інтервенцію.
Це легше зрозуміти, якщо уявити собі, що центральний банк має намір фінансувати валютну операцію за рахунок продажу певної кількості державних цінних паперів. Оскільки стерильна інтервенція впливає лише на рівень попиту і пропозиції окремої валюти, її ефект є короткочасним або середньостроковим.
|
