Реальність та майбутнє інвестиційного банкінгу

Після золотого століття, коли з кварталу в квартал прибуток інвестбанкірів зростав, боргова бульбашка лопнула, спричинивши потік банкрутств і викупів з боку держави.

У 2009 році компанії досить швидко оговталися від цього удару, завдяки рекордним торговим прибуткам. Проте зараз вони знову переживають спад, закінчення якого ніхто не береться передбачати.

Результати третього кварталу американських фінансових гігантів, таких як JPMorgan Chase, які були оприлюднені після 13 жовтня, показали, що доходи від торгівлі впали приблизно на 20-30% в порівнянні з попереднім періодом. Не краща ситуація і в інших секторах.

Банки кинулися збільшувати свій капітал де тільки можна, а бум боргових зобов‘язань, викликаний низькою ставкою рефінансування компаній, почав стихати. Як сказав один з резидентів Уолл-стріт: "Якщо б ми припустили, яким буде наш прибуток за результатами третього кварталу, ми б застрелилися". У будь-якому випадку 2010-й стане роком, який у майбутньому захочеться викреслити з минулого.

З наближенням звітного року до кінця, невтішні результати будуть впливати на рішення щодо виплати бонусів. Компанії будуть намагатися утримати талановитих співробітників.

Найбільшим ударом стануть вимоги до капіталу, які будуть остаточно прийняті, за Базельськими нормами, в наступному місяці на саміті G20 у Сеулі. На думку Ху ванн Стініса з Morgan Stanley, вищі податки, особливо в торгівлі, можуть призвести до збільшення зважених за ризиком активів глобальних банків першого рівня в середньому на 20%. Це змусить декого переглянути свою прихильність до старої структури бізнесу.

Навіть JPMorgan Chase, з його здоровим балансом, заявив, що зменшить деякі свої інвестбанківські зобов‘язання для того, щоб гідно витримати удар Базеля 3. У майбутньому численні трейдери вже не зможуть відбити вартість свого капіталу, говорить Бред Хінце з Alliance Bernstein. Компанії шукають менш капіталомісткі можливості в таких сферах, як, наприклад робота в консалтингу або з акціями.

Додатковим навантаженням на культуру галузі торгівлі є правило Волкера в США, яке забороняє інвестиційним компаніям торгувати цінними паперами за рахунок власних коштів або грати на ринках власним капіталом.

Так, JPMorgan Chase переводить 45 трейдерів, які торгували для компанії за її гроші, у своє спеціально створене відгалуження з управління активами, де вони зможуть продовжити грати на ринку, але не для компанії, а для її клієнтів.

Morgan Stanley також планує створити свій підрозділ з торгівлі цінними паперами на користь компанії з надією на те, що цей напрямок приноситиме банку гроші.

Зрештою, ці складності інвестбанки створили собі самі. У минулому році вони втратили можливість модернізувати свою діяльність і систему оплати, вважаючи за краще заробити на відновленні ринку і відкласти ухвалення важких рішень. Зараз за нестабільності ситуації, ці рішення їм таки доведеться зробити.

Як і будь-яка індустрія зі своєю історією інновацій - інвестбанки поспішають знайти для себе нові можливості.

Bank of America, наприклад, хоче розширити свою присутність на ринку малого бізнесу. Всього лише 2 тис. з його 40 тис. корпоративних клієнтів середнього розміру використовують його комерційні та інвестиційні банки.

Ця та багато інших компаній приваблюють людей за рахунок вливання коштів на ринки, що розвиваються. Зараз найбільше викостовують послуги щодо трансакцій. Це дає можливість працювати з власниками бізнесів, які не дуже капіталомісткі і забезпечують стабільний дохід, для прикладу корпоративне управління грошовими потоками, обмін валюти, торговельні фінанси, зберігання коштів і керування хедж-фондами. Деякі банки відправили на ці менш привабливі, але багатообіцяючі напрямки своїх інвестиційних банкірів.

Дослідження питання щодо відносної привабливості різних бізнесів - процес нелегкий, оскільки фінальний вигляд регуляторної реформи ще невідомий. На ринку деривативів, наприклад, вважають, що великим дилерам буде важко, адже акцент торгівлі зміститься до клірингу та обмінів. Хоча дилери можуть виграти від збільшення обсягу торгівлі, збільшуючи маржу.

Можуть бути й інші позитивні наслідки. Голова одного європейського банку вважає, що базельські норми змусять позичальників піти з ринку банків на ринок бондів, залишивши борговий бізнес для інвестбанків. Інші вказують на $ 1,6 млрд. готівки, на яких сидять американські компанії. Якщо вони направлять ці гроші на поглинання і ринок цінних паперів, індустрія знову виграє.

Але навіть якщо приріст ринку буде низьким, переможці все одно будуть. Для прикладу, так звані повелителі грошових потоків, які мають достатньо ресурсів і можливостей щоб керувати потужними потоками торгівлі - акціями, бондами, обміном валют, ставками та іншим. Це, звичайно, свідчить про концентрацію на ринку. До числа банків, які, можуть будуть лідерами, входять Goldman, Deutsche, JPMorgan, Barclays і Credit Suisse. Один з ризиків в тому, що жорстка конкуренція в цій сфері знизить маржу.

Кращі фірми, такі як Goldman, звикли до прибутковості за акції понад 30%. Зараз максимум, на що можуть сподіватися банки - 13-19%. Але навіть це потребуватиме надлюдських зусиль. З такими показниками прибутковості ринкова вартість банків виявляється нижчою від балансової. І якщо і настане другий золотий вік, то не всі інвестори зможуть його побачити.