Інвестиції.орг

Kyiv, Apr 01 08:02 | London, Apr 01 06:02 | New York, Apr 01 02:02
Shanghai, Apr 01 14:02 | Tokyo, Apr 01 15:02 | Sydney, Apr 01 17:02

Вплив інновацій на попит і пропозицію енергоресурсів





Вплив інновацій на попит і пропозицію енергоресурсів

Сучасна економіка, яка швидко розвивається, потребує все більше і більше різноманітних ресурсів, які є обмеженими.



Проте обмеженість ресурсів – відносне поняття. На нього впливає багато чинників, зокрема те, чи є ресурси відновлювальними, чи підлягають багаторазовому використанню, чи вони є не відновлювальними. До цих останніх відносяться вуглеводні енергоносії, насамперед газ і нафта.

Попит на енергоносії залежить від енергомісткості виробництва окремих видів благ, яка розраховується як кількість витрачених енергоносіїв в натуральній формі на одиницю продукції. Одним із основних чинників впливу на її величину є науково-технічний прогрес та інновації. Саме вони суттєво знижують енергомісткість продукції. Можна стверджувати, що сучасні технології заперечують теорію щодо абсолютної обмеженості невідновлювальних ресурсів, яка знайшла свій яскравий вираз в рапорті Римського клубу «Границі зростання». В цьому документі, який з’явився у 1960 р., наприклад, стверджувалося, що запасів нафти на нашій планеті за існуючих тоді темпів її видобутку вистачить на 30 років [1].
 
Під впливом НТП відносні витрати на видобуток і споживання енергоносіїв, не дивлячись на їх зростання в абсолютному вимірі, мали тенденцію до зниження впродовж другої половини ХХ ст. Це було результатом кращого використання ресурсів, впровадження нових технологій їх видобутку, появою альтернативних джерел енергії – сонячної, вітряної, біотехнологій та інших. Великі якісні зміни відбулися і в галузі транспортування ресурсів, світ покрився сіткою газо- і нафтопроводів. Перевезення нафти здійснюється гігантськими танкерами, що різко зменшують вартість їх перевезень.
 
Про зміни, які відбулися в споживанні енергоресурсів, свідчить такий факт: у відповідь на дефіцит бензину у 70-ті рр. ХХ ст. Західні країни застосували нові технології, що призвело до різкого зменшення споживання автомобілями пального на 100 км пробігу. Лише впродовж 80-х рр. минулого століття споживання енергії на одиницю ВВП зменшилось на 20 %.
 
Багато економістів вважає, що можливості нових технологій щодо енергозбереження повністю не використовуються, особливо після падіння цін у 1986 р. Пояснюється це, зокрема, тим, що нафтовий бізнес вбачає в нових технологіях одержання енергії свого головного конкурента і не завжди зацікавлений в їх розвитку.
 
В нафтовому секторі України інновації використовувались вкрай недостатньо, а додаткове зростання потреб забезпечувалось шляхом зростання імпорту.
 
Щодо пропозиції енергоносіївнафти і газу, то вона впродовж другої половини ХХ ст. та на початку ХХІ ст. помірно зростала за рахунок експлуатації нових родовищ. Однак споживання нафти і продуктів її переробки зменшувалось. Так, в США за 2009 р. виробництво нафти в порівнянні з 2008 р. зросло на 7 %, а її споживання за цей період впало на 4,9 % [2].
 
Фінансово-економічна криза, що призвела до різкого підвищення цін на нафту, висвітлила цілий ряд проблем, які наростали у паливно-енергетичному секторі. На зростання цін на нафту зробили вплив «важкі» капіталомісткі технології, пов’язані з видобутком високов’язкої нафти. У світі відкрито 1680 родовищ такої нафти, запаси якої становлять 750 млрд. тонн [2]. Спостерігається також тенденція до зростання власного видобутку нафти, яка часто буває дорожчою .
 
Різко збільшується попит на нафту зі сторони Китаю, Індонезії, Бразилії, економіка яких швидко розвивається і в яких проживає понад 3,3 млрд. чоловік.
 
У середньостроковій перспективі високі світові ціни на нафту будуть стимулювати пошуково-розвідувальні роботи і освоєння нових родовищ. Особливо перспективною є розробка вуглеводів на шельфі Льодовитого океану та у важкодоступних районах північного Сибіру. Такі роботи потребують величезних капіталовкладень, що впливатиме на вартість нафти.
 
З іншого боку, високі ціни на нафту стимулюватимуть використання нових технологій у галузі енергозбереження і перехід на види палива, альтернативні вуглеводним.
 
Яку роль будуть відігравати вуглеводи у розвитку світової економіки у віддаленій перспективі і як будуть змінюватись їх витрати на одиницю продукції? На це питання у певній мірі дає імовірний прогноз структури паливно-енергетичного комплексу до 2030 р. Згідно з цим прогнозом сумарно глобальне споживання енергії перевищить 17 млрд. тонн. Частка вуглеводнів становитиме понад 9 млрд. тонн умовного палива. З них щорічно понад 5 млрд. тонн припадатиме на нафту, близько 4 трлн. м3 – на газ, близько 5 млрд. тонн – на вугілля. На ядерну енергетику припадатиме лише 854 млн. тонн умовного палива [3].
 
Ефективне розв’язання проблеми енергоносіїв є ключовим перспективним завданням для всіх країн світу. Без цього неможливо забезпечити сталий гармонійний розвиток суспільства. Промислово-розвинені країни прагнуть вирішити цю проблему шляхом забезпечення стабільних, безпечних джерел сировини і палива. Такі умови вони хочуть створити, зокрема, на Близькому Сході, в Афганістані і Центрально-Азійському регіоні. На ці регіони припадає до 40 % усіх світових запасів природного газу, більше 15 % геологічних запасів нафти, близько 20 % урану, а також великі запаси поліметалічних руд і рідкоземельних металів [4]. Проте використати цей потенціал в інтересах промислово-розвинених країн надзвичайно складно, оскільки вони зустрічають великий спротив з боку ряду держав даних регіонів.
 
Отже, вуглеводна енергія, зокрема нафта й газ, і надалі відіграватимуть провідну роль у розвитку економіки. За цих умов конкурентна боротьба на світовому ринку за джерела енергоносіїв буде посилюватись.
 
1.                       Медоуз Дон. Пределы роста. 30 лет спустя / Медоуз Дон., Рандерс Й., Медоуз Ден.; пер. с англ. – М.: ИКЦ "Академкнига", 2007.
2.                       Бурлака Г. Переробка нафти стає «інтелектуальнішою» / Г. Бурлака // День. – 2011. – № 71.
 

3.                       Лукін О. Сланцевий газ може змінити ресурсну базу / О. Лукін // Урядовий кур’єр. – 2010. – № 113.
Калашников М. Третий проект. Точка перехода. / М. Калашников, С. Кугушев. – М.: АСТ, Астрель, 2006. – 736 с.


 

І.О. Тивончук
О.І. Тивончук
НУ «Львівська політехніка»
Вплив інновацій на попит і пропозицію енергоресурсів


Завантаження коментарів...

Назад

Новини
Інвестування
Аналітика
 
Купити рекламу на порталі ІНВЕСТИЦІЇ.орг


 
Економічний календар
Інвестиційні проекти
Каталог підприємств
Оголошення

Фраза дня

Той справжній друг, хто приховує наші недоліки від погляду інших людей і відкриває їх нашому власному погляду.

У. Секкер
Економічний календар
 
 
Підписатись на матеріали

Тут ви можете підписатись на отримання матеріалів на електронну пошту, введіть свою електронну пошту


  

ІНФОРМАЦІЙНИЙ РЕСУРС 'ІНВЕСТИЦІЇ' - ЦЕ НАЙСВІЖІША ТА НАЙАКТУАЛЬНІША ІНФОРМАЦІЯ З ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИНКІВ
   
ІНФОРМАЦІЯ ІНВЕСТУВАННЯ ІНДИКАТОРИ  УКРАЇНА ІНДИКАТОРИ  СВІТ Послуги
    Створення сайту - Іннеті