Відбувається модернізація старих форм бізнесу, з‘являються його нові форми, нові методи, інструменти і стратегії управління. Новий якісний стан розвитку фіксується як результат «проростання» індустріального суспільства в постіндустріальне, яке, у свою чергу, все більш і більш чітко оформляється як інформаційне суспільство, набуваючи нові, властиві тільки йому параметри і характеристики. Кардинальна трансформація економіки є наслідком широкого використання інформаційно-комп‘ютерних технологій (ІКТ), інформаційних систем (ІС), в тому числі мережі Інтернет.
У діяльності промислово-фінансових груп з‘явився новий елемент продуктивних сил у вигляді ІКТ. Інформація в сукупності з ІКТ і знаннями стає одним з найважливіших чинників успішного функціонування будь-якої економічної системи бізнесу та виробництва.
У зв‘язку з впровадженням електронної комерції і електронного бізнесу в практику фірм, корпорацій і банків відбулися зміни в характері проведення комерційних і фінансових транзакцій, взаємин з партнерами і клієнтами, розробки і впровадження ділових стратегій, і, зокрема, у конкуренції. Всі ці відносно нові явища говорять про актуальність теоретичного дослідження такою складної, багатопланової і недостатньо дослідженої області, як виявлення ролі ІКТ в розвитку промислово-фінансових груп.
Об‘єднання мереж різних типів і масштабів та побудова глобальної інформаційно-комунікаційної системи у вигляді мережі Інтернет привели, зокрема, до створення принципово нового середовища бізнесу, до появи чисто мережних/віртуальних компаній, в яких здійснюється сучасне високотехнологічне управління на базі електронної інфраструктури.
Проте, при всіх позитивних рисах використання ІКТ в економічній і господарській діяльності сучасного суспільства виникають певні дисбаланси і суперечності. Так, існуюча соціально-економічна нерівність між розвиненими країнами, що розвиваються, є причиною так званої «цифрової нерівності» і, отже, різних можливостей для прискорення економічного розвитку, отримання якісних інформаційних послуг і підвищення добробуту населення.
Достатньо обґрунтованою є точка зору деяких учених, що людство в даний час переживає перехід до «інформаційної епохи», головною рисою якої стають мережі, що зв‘язують між собою людей, інститути і держави, у зв‘язку з чим посилюється інтеграція як людей, так і різних процесів, де все залежить від швидкості відповіді на запити глобального ринку і адаптивності. Фактично спостерігається «перетворення корпорацій в мережі» [1].
Таким чином, використання ІКТ в бізнесі ПФГ підвищує ефективність внутрішніх і зовнішніх операцій компаній, забезпечуючи більш оперативну взаємодію постачальників і клієнтів, а також оптимізує синтез попиту і пропозиції.
Більшість розвинених країн прийняли концепцію інформаційного суспільства, в них розвивається інформаційна економіка і мають місце відповідні зміни як в економіці, так і в технологіях, культурі, соціально-економічних відносинах.
Створення нових елементів продуктивних сил у вигляді ІКТ привело до появи нових, раніше не існуючих форм міжнародного бізнесу.
Необхідно відзначити, що існує необхідність розглядати найрізноманітніші характеристики і властивості інформації, зокрема економічної. Безумовно, для інформації, що відноситься до економічної, особливо важливі такі характеристики, як коректність, точність і достовірність. Найбільшою значущістю володіє аналітична інформація, яка містить поточні відомості, а також сфокусована на оцінці перспектив і рекомендаціях про можливі варіанти вкладення капіталу. Показано, що інформаційні потоки разом з фінансовими пронизують багатостороню діяльність компаній, яка на сучасному рівні характеризується як дуже складна з кількох причин: внаслідок постійно зростаючої конкуренції, внаслідок філіальної розподіленості компаній і глобалізації економіки, внаслідок комп‘ютеризації і цифровізації економіки [2]. Ринкові структури, інститути і зв‘язки між ними переважно визначаються конфігурацією інформаційних потоків, яка має форму мережі в умовах глобалізації, тому ринки формують мережні структури.
Слід відмітити, що результати діяльності організацій, корпорацій, компаній і банків, а також фінансових і грошових фондів все у більшій мірі визначаються рівнем і якістю їх інформованості та здатністю ефективно використовувати інформацію, що у них є. У зв‘язку з тим, що ростуть об‘єми інформації, а можливості по її сприйняттю, відбору і переробці обмежені, потрібно створити соціально-економічні і науково-технічні умови для інформатизації, тобто оптимальні умови для задоволення інформаційних потреб ПФГ, що можливо тільки на основі формування власних інформаційних ресурсів та використання інформаційних технологій і мережі Інтернет, засобів ІКТ.
Висновки
1. Інформація в постіндустріальному суспільстві перетворилася на значущий для розвитку суспільства ресурс. І якщо енергетичні ресурси виснажуються, то інформаційні навпроти збільшуються, сприяючи ефективнішому використанню решти всіх ресурсів.
2. Для багатьох великих компаній та ПФГ саме доопрацювання вже існуючої інфраструктури є єдино можливим вибором шляху розвитку. У такому разі найскладнішою проблемою залишається інтеграція старих і нових елементів інфраструктури. Іншою проблемою є побудова єдиної інфраструктури на базі розподілених застосувань. Ще одна проблема полягає в тому, щоб знати, коли слід зупинитися в нарощуванні старої системи і коли потрібно починати створення інформаційної системи наново.
3. Простежуючи розвиток Інтернет-трейдингу в світовому аспекті, можна прийти до висновку, що його бурхливий розвиток, який розпочався в США і продовжився в інших розвинених країнах, відбувся з розвитком нових ІКТ і усвідомленням інвесторами ідеї про отримання значних переваг від торгівлі цінними паперами в режимі реального часу. Еволюція ролі банків і їх інфраструктури в сучасних умовах виявляється в зміні парадигми відносин з клієнтом системи створення і розподілу послуг, а також у русі до on-line банкінгу на світовій арені. Одним з важливих аспектів використання Інтернету у фінансовій сфері є подальший розвиток тенденції до глобальної мобільності і ліквідності капіталу для всіх категорій клієнтів. На практиці ця тенденція виразилася в появі Інтернет-банкінгу та Інтернет-магазинів.
4. У конкурентній боротьбі з новими учасниками ринку, що працюють в Інтернет, традиційні банки та інші структури ПФГ вимушені адаптуватися, надаючи клієнтові вичерпний набір послуг та товарів не тільки в банках і їх філіях, але і в Інтернет-мережі як за допомогою своїх власних систем (Proprietory Dealer Systems), так і за допомогою формування загальних порталів, що надають доступ до різноманітних видів фінансових послуг. Формування партнерств і спільна діяльність (Net Sourcing) – необхідний ключ до успіху в жорстких умовах конкуренції, що є стратегією, яка використовує концентрацію діяльності на спільній роботі у формі стратегічних альянсів і партнерств: сьогодні фінансовий ринок еволюціонує у бік феномена «сумісного суперництва» (co-opetition) де якість позиції компанії залежить від вдалого вибору так званого «партнера-конкурента».
1. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. – М.: ЦЕУ, 2000. – С.115.
2. Стриженко А.А. Воздействие информации, информационных технологий и информатизации на организации в условиях «новой экономики». – Новосибирск: Изд-во «Наука», 2005.
О.М. Урікова
Національний університет «Львівська політехніка»
