На сьогоднішній день теоретичним та практичним аспектам бюджетування присвячено багато публікацій вітчизняних та іноземних науковців [1-4], які дають змогу узагальнити основні поняття та виокремити ряд особливостей для впровадження технології бюджетування на вітчизняних підприємствах. Проте, дослідивши ґрунтовний теоретичний доробок керівники підприємств часто не розуміють, як безпосередньо потрібно реалізовувати процес бюджетування.
Необхідно розуміти, що бюджетування – це сукупність послідовних та взаємоузгоджених етапів [1], які, на нашу думку, доцільно розмежувати у наступній послідовності:
1. Розроблення (планування) проекту зведеного бюджету;
2. Затвердження проекту зведеного бюджету організації;
3. Аналіз виконання бюджету за підсумками поточного року [4].
Увесь бюджетний цикл повинен бути безперервним та тривати від першого етапу до завершення останнього. Тобто, бюджетування повинно бути замкнутим процесом: етап аналізування виконання бюджету поточного року повинен стати початком розроблення бюджету на наступний рік (нульовий етап).
Розглянемо докладніше кожен з етапів. На першому етапі необхідно насамперед встановити загальні цілі розвитку організації із врахуванням стратегії діяльності підприємства, оцінити виробничу програму, її якісні й кількісні параметри, зміни цінової й кредитної політики. Зрозуміло, що бюджетний період (зазвичай 1 рік) є тривалим часом, за який можуть відбутися певні зміни як у внутрішньому так і у зовнішньому середовищі організації, тому, складений попередній проект бюджету коректується у зв‘язку із цими змінами. На цьому етапі одним із найважливіших є людський чинник, тобто наявність кваліфікованого персоналу, зокрема і центрів відповідальності [2].
Другий етап полягає у внесенні певних коректив, доцільних з точки зору вищого керівництва та остаточному затвердженні зведеного бюджету.
На третьому етапі проводиться моніторинг виконання бюджету за підсумками поточного року. На основі даного бюджету аналізується фінансовий стан підприємства та вносяться необхідні корективи в тактику й стратегію економічного розвитку організації [3].
Проте, для того, щоб бюджетний процес був ефективним, необхідно дотримуватися наступних умов. Насамперед, підприємство повинно володіти достатньою методологічною та методичною базою для розробки, контролю й аналізу виконання зведеного бюджету. До того ж, підприємство повинно мати достатньо кваліфікований персонал.
Загалом, цю умову можна назвати аналітичною. Суть облікової умови полягає у наявності системи управлінського обліку, що реєструє факти господарської діяльності, необхідні для забезпечення процесу складання, контролю й аналізу зведеного бюджету. Третя вимога – організаційна, яка ґрунтується на існуванні оптимальної організаційної структури та коректного менеджменту, чіткого документообігу та комунікаційного зв’язку між структурними підрозділами. Четвертий блок (програмно-технічний) є допоміжним, проте, не менш важливим, адже бюджетування – громіздкий процес, який може полегшити та спростити автоматизована програма.
Всі чотири компоненти бюджетного процесу тісно зв‘язані між собою й становлять інфраструктуру системи бюджетування на підприємстві.
Список використаної літератури
1. Гром’як О. Бюджетування: семантика категорій//ІІІ міжнародна науково-практична конференція «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики»: Збірник тез доповідей. – Л.: Видавництво Львівської політехніки,2010–473-474с. 2. Гром’як О. Бюджетування – альтернатива сучасного планування//І Міжнародна конференція молодих вчених ЕМ -2010: Збірник тез доповідей. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010 – 122-123 с. 3. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Теорія і практика бюджетування ЗЕД: Навч. Посібник. – Л.: Видавництво «Растр-7»,2010.–320с. 4. Онищенко С. Бюджетування в системі фінансового управління підприємством//Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. – № 6. – С. 42 – 51.
Гром’як Ольга Богданівна
К.е.н., ст. викл. Харчук Вікторія Юріївна
НУ «Львівська політехніка»
