Розробка стратегії фінансування процесу реалізації програми ІЗ повинна забезпечувати вирішення низки взаємопов’язаних задач, а саме:
1) визначення переліку ІЗ з урахуванням їх сподіваної прибутковості та обмежень в обсягах інвестиційних ресурсів, які можуть надійти з того чи іншого джерела коштів;
2) встановлення частки прибутку підприємства, яку його власники погодяться інвестувати у програму ІЗ;
3) визначення переліку джерел фінансового забезпечення програми ІЗ та раціональної частки кожного джерела у загальній величині інвестицій, потрібних для реалізації цієї програми.
Запропонований підхід до розробки стратегії інвестиційного забезпечення програми ІЗ підприємства передбачає реалізацію таких основних етапів:
1. Збір вхідної інформації, до якої, зокрема, належать відомості про потребу в інвестиціях для реалізації кожного заходу та очікуваний річний прибуток від його реалізації; частку власного та позичкового капіталу підприємства; частку кожного власника у статутному капіталі підприємства; величину чистого прибутку підприємства.
2. Опитування власників підприємства стосовно частки належного їм прибутку, яку б вони погодилися інвестувати залежно від очікуваної прибутковості цих інвестицій. Таке опитування повинно здійснюватися за допомогою анкетування. При цьому у кожній анкеті подаються теоретично можливі значення прибутковості інвестиційної програми, а кожен власник проставляє відповідні прийнятні для нього частки вирахування з належної йому частини прибутку підприємства на реалізацію заходів.
3. Розрахунок прибутковості кожного заходу (як відношення сподіваного прибутку від його реалізації до необхідних для цього інвестиційних витрат) та ранжування цих заходів у порядку спадання рівня прибутковості інвестицій у їх реалізацію. У такому порядку дані заходи будуть включатися в інвестиційну програму підприємства у процесі її формування.
4. Розрахунок сукупної прибутковості заходів, які передбачено включити в програму ІЗ підприємства, та на його підставі обчислення загальної величини прибутку, яку власники підприємства погодяться вкласти у реалізацію даної програми. Якщо на певному етапі цієї величини виявиться недостатньо для реалізації програми, розглядається можливість часткового фінансування її за рахунок банківського кредиту. При цьому повинна забезпечуватися наперед задана раціональна структура капіталу підприємства, зокрема певна частка позикових коштів у цій структурі, а рівень його сукупної прибутковості не повинен зменшуватися. Внаслідок часткового залучення кредитних ресурсів сукупна прибутковість інвестиційної програми може підвищитися, тому наступні заходи також слід перевіряти на можливість фінансування їх за рахунок власного прибутку підприємства.
5. Визначення переліку ІЗ підприємства, які потрапляють в інвестиційну програму, обсягів власних та позичкових коштів, потрібних для фінансування цієї програми.
6. Перерахунок частки власників підприємства у його статутному капіталі з урахуванням частки прибутку поточного періоду, яку вони погоджуються інвестувати у програму ІЗ.
Використання запропонованого механізму розподілу чистого прибутку підприємств у практиці їх фінансово-господарської діяльності дозволить зробити їх дивідендну політику більш гнучкою, адаптованою до існуючих потреб в інвестиціях у розвиток цих підприємств.
О.Я. Колещук, М.В. Рекіта
Національний університет «Львівська політехніка»
