Інвестиції.орг

Kyiv, Oct 19 12:12 | London, Oct 19 10:12 | New York, Oct 19 06:12
Shanghai, Oct 19 18:12 | Tokyo, Oct 19 19:12 | Sydney, Oct 19 21:12

Глобальна конкренція в потенціалі реалізації стратегій інноваційної інтеорації





Глобальна конкренція в потенціалі реалізації стратегій інноваційної інтеорації

Сучасний розвиток світового економічного простору засвідчує тенденцію формування  нових критеріїв конкурентних переваг в умовах науково-технічного прогресу.

Пріоритетним і визначальним за цього постає спроможність суб’єктів міжнародних економічних відносин генерувати та реалізовувати відповідні стратегії в контексті здійснення інноваційної інтеграції.

Активізація даного процесу є невід’ємною складовою становлення постіндустріальної економіки, що супроводжується глобальною конкуренцією за економічні, науково-технологічні та екологічні ресурси, масштабною інфраструктурою комерціалізації інновацій, а також динамікою змін середовища зовнішньоекономічної діяльності.
 
За таких умов виникає новий рівень прояву конкуренції між країнами в потенціалі адаптації їх соціально-економічних систем розвитку до вимог світового ринку інноваційної продукції, що передбачає «ефект випередження» в продукуванні нових товарів і послуг, розширенні й оновленні номенклатури виробництва й структури експорту наукомісткої продукції, освоєнні удосконалених екологічних технологій, залученні нових видів відновлювальних ресурсів та ін.
 
Визначення лідируючих позицій країн-власників технологій на світовому ринку залежить, насамперед, від складності та унікальності товарів. За цього найбільшої цінності набувають метатехнології та гіпертехнології, які характеризуються високою продуктивністю інформатизації, використанням ком’ютерних мереж, впровадженням технологій супутникового зв’язку, розвитком організаційних технологій тощо. Саме тому характер і зміст глобальної конкуренції може визначатися залежно від рівнів «технологічної піраміди», що передбачає ранжування технологій за ступенем впливу їхніх споживачів на ринки інноваційних товарів і послуг. Сила зростання впливу охоплює шість рівнів і визначає динаміку світової конкуренції [1]:
 
- нульовий рівень – застосування метатехнологій робить неможливим реальну конкуренцію з її розробниками; в обмін на право доступу до метатехнологій суб’єкти ринку надають можливість оперативного контролю за своєю діяльністю 4  відсутність глобальних конкурентів;
 
- перший рівень – створення нових технологічних принципів на основі НДДКР; їхні власники контролюють і самостійно формують ринки інноваційної продукції з урахуванням пріоритетних напрямів їх реалізації; технології передаються переважно в межах ТНК, які фінансують чи контролюють дослідження 4 відсутність зовнішньої конкуренції;
 
- другий рівень – реалізація нових технологічних принципів відбувається через ноу-хау; товаровиробники цієї групи безпосередньо контролюють процес реалізації своїх виробів; ноу-хау регулярно надходить на світові ринки технологій; їх продаж передбачає використання ліцензій 4 існує конкуренція на світовому ринку технологій;
 
- третій, четвертий та п’ятий рівень товаровиробники використовують ноу-хау, які реалізовувались на другому рівні; якщо товари характеризуються високою складністю, то це дає змогу виробникам контролювати ринки; на четвертому і п’ятому рівнях товари менш унікальні та наукомісткі, контролюються споживачами 4 сильна зовнішня і внутрішня конкуренція.
 
У зв’язку з цим можна стверджувати про значну диференціацію країн світу в потенціалі доступу до технологій, здатності сприймати й реалізовувати розроблені на більш високому рівні технології, а також розподіляти їх залежно від ступеня складності. Зокрема, в міру старіння кожна конкретна технологія поступового передається країнам за ланцюгом економічної спроможності національних інноваційних систем щодо її впровадження та поширення на певній території.
 
Внаслідок цього виникає необхідність здійснення країнами (регіонами, компаніями) координації дій щодо якісних трансформацій технологій на різних рівнях системи «технологічної піраміди» у вигляді стратегій екстернальної та інтернальної інноваційної інтеграції.
 
Екстернальна стратегія інноваційної інтеграції спричиняє розширення міжнародної діяльності компанії за рахунок використання конкурентних інноваційних переваг своїх партнерів на зарубіжних ринках. У процесі досягнення цілей компанією застосовується: 1) стратегія «запозичень», що передбачає використання інноваційного потенціалу національної економікою за рахунок освоєння випуску наукомісткої продукції високорозвинених країн світу та стимулювання розвитку науково-технічного і промислового секторів економіки з метою забезпечення всього інноваційного циклу; 2) стратегія «переносу», що базується на використанні зарубіжного науково-технічного та виробничого потенціалу та його залучення в національну економіку способом прямих іноземних інвестицій, трансферту новітніх технологій. Інтернальна стратегія інноваційної інтеграції орієнтована на створення компанією власних закордонних філіалів або дочірніх інноваційних фірм. За цього переважно застосовується стратегія «зростання» – використання власного науково-технічного і виробничого потенціалу, освоєння високих технологій, що забезпечує випуск наукоємної продукції.
 
Стратегії інноваційної інтеграції найбільш активно використовують транснаціональні корпорації, системно координуючи їх як в горизонтальному, так і вертикальному напрямах реалізації. Стратегія горизонтальної інноваційної інтеграції передбачає злиття фірм-продуцентів різних товарів, які за рівнем наукоємності виходять на однаковий рівень і реалізуються через спільну систему розподілу та отримання прибутку. Така інтеграція посилюється через організацію виробництва за кордоном товарів, аналогічних тим, що виробляються в країні базування фірми-засновниці. Стратегія вертикальної інноваційної інтеграції – об‘єднання фірм, які функціонують у різних виробничих інноваційних циклах; приєднання підприємства-постачальника сировини (матеріалів, напівфабрикатів) до провідної фірми інноваційного виробництва чи фірми сфери розподілу інноваційної продукції.
 
Водночас, ефективність здійснення ТНК інноваційної інтеграції забезпечується стійкими функціональними зв’язками в структурі світогосподарської системи, що представлена ядром, напівпериферією та акторами глобальної взаємодії. Ядро – ТНК, виконує функцію створення інновацій (нових видів товарів, послуг, способів організації виробництва та  методів управління) та розробки новітніх систем технологічного продукування. Інновації та новітні технології дозволяють ТНК зберігати монополізацію в найбільш ефективних і рентабельних галузях виробництва. Напівпериферія за рахунок діючих на ній філіалів ТНК забезпечує масове виробництво продукції за технологіями, що передаються їм від материнських ТНК [2].
 
Функціональна взаємодія зазначених рівнів і акторів глобальної конкуренції в геоекономічній відновлювальній структурі спричиняє новий характер розвитку світогосподарської системи у вигляді формування надприбутків за рахунок інновацій, патентів, мінімізації витрат виробництва. Крім того, в умовах транснаціоналізації бізнесу в деяких регіонах світу можна спостерігати реалізацію корпоративної стратегії інноваційної інтеграції, що охоплює «внутрішні» ринки ТНК, на які припадає значна частка світової торгового та інноваційного потенціалу.
 
Характер інноваційної інтеграції в межах внутрішньофірменого простору визначається інтенсифікацією, мобільністю та гнучкістю в розширені форм взаємодії у сфері формальної регіональної економічної інтеграції. Досягнення переваг в глобальній конкуренції відбувається за рахунок: реалізації регіональних інтеграційних проектів як інструменту залучення прямих іноземних інвестицій; уникнення існуючих бар’єрів у світовій економіці не лише між країнами, але й між окремими інтеграційними угрупуваннями та ін. [3].
 
Для України процес входження у простір глобальної конкуренції засвідчує складність багатогранної взаємодії суб’єктів інноваційної інтеграції, що потребує значних ресурсів на створення сприятливого ринкового середовища для реалізації стратегій її здійснення.
 
Література
1.      Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: Монографія: У 2 т. – Т. 1 /Д.Г. Лук’яненко, А.М. Поручник, Л.Л. Антонюк та ін.; За заг. ред. Д.Г. Лук’яненка, А.М. Поручника. – К.: КНТЕУ, 2006. – С. 768-769.
2.      Зуйков Р. Миросистемность: критерии и трансформация / Р. Зуйков //Мировая экономика и международные отношения. – 2009. – № 8. – С. 57.

Либман А. Корпоративная модель региональной экономической интеграции / А. Либман, Б. Хейфец // Мировая экономика и международные отношения. – 2007. – № 3. – С. 16-17.

 

 

А.В. Бохан
Київський національний торговельно-економічний університет
Глобальна конкренція в потенціалі реалізації стратегій інноваційної інтеорації


Завантаження коментарів...

Назад

Новини
Інвестування
Аналітика
 
Купити рекламу на порталі ІНВЕСТИЦІЇ.орг


 
Економічний календар
Інвестиційні проекти
Каталог підприємств
Оголошення

Фраза дня

Бізнес – це мистецтво витягати гроші з кишені іншої людини, не застосовуючи насильства.

М. Амстердам
Економічний календар
 
 
Підписатись на матеріали

Тут ви можете підписатись на отримання матеріалів на електронну пошту, введіть свою електронну пошту


  

ІНФОРМАЦІЙНИЙ РЕСУРС 'ІНВЕСТИЦІЇ' - ЦЕ НАЙСВІЖІША ТА НАЙАКТУАЛЬНІША ІНФОРМАЦІЯ З ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИНКІВ
   
ІНФОРМАЦІЯ ІНВЕСТУВАННЯ ІНДИКАТОРИ  УКРАЇНА ІНДИКАТОРИ  СВІТ Послуги
 
 
Створення сайту - Іннеті