Інвестиції.орг

Kyiv, Feb 19 10:40 | London, Feb 19 08:40 | New York, Feb 19 04:40
Shanghai, Feb 19 16:40 | Tokyo, Feb 19 17:40 | Sydney, Feb 19 19:40

До питання щодо розвитку інноваційної інфраструктури





До питання щодо розвитку інноваційної інфраструктури

Для реалізації національних стратегічних  пріоритетів розвитку економіки країни, підвищення якості життя, досягнення стійкого економічного зростання, забезпечення оборони і безпеки необхідне впровадження високотехнологічних виробництв.



Одне із основних завдань сьогодні - це створення системи використання результатів наукових досліджень та розробок в ринковий продукт.

Це досягається в результаті діяльності інноваційної інфраструктури, яка покликана забезпечити врахування вимог ринку в секторі наукових досліджень та стимулювати адекватну реакцію на них. Інноваційна система України повинна бути глибоко інтегрована в світову з урахуванням розумного протекціонізму в тих напрямах, які відповідають національним пріоритетам технологічного розвитку держави. Одним із таких напрямів є розвиток транспортно-дорожнього комплексу  [1].
 
У розпорядженні КМУ від 29.09.2010р. № 1900-р «Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки» [2] одним із шляхів реалізації програми визначено «становлення   і забезпечення розвитку індустрії прямого інвестування та венчурного капіталу».
 
Терміни «венчурний капітал» і «венчурний бізнес»  виникли від англ. venture – ризиковане підприємство.
 
Виділяють шість етапів венчурного інвестування:
 
Першим етапом є початкове фінансування або “посів” (seed financing). На даному етапі є лише ідея або бізнес-план,  ця стадія є інкубаційною та може тривати від кількох місяців до року. “Посівні” інвестиції є найбільш ризикованими, оскільки достовірна інформація щодо життєздатності аналізованого проекту практично відсутня. На думку американських експертів, в кінці даного етапу інвестори відмовляються приблизно від 90% ідей.
 
Разом з тим, проекти, схвалені та профінансовані на даній стадії характеризуються найвищою нормою прибутку у майбутньому.
 
Другий етап - пусковий (start-up financing), де здійснюється основна робота з організації нової компанії, розробці та випробуванню нової продукції (технології) та вивчення попиту на ринку. Даний етап також характеризується високим ступенем ризику, тому для нього характерним є спільне інвестування кількох венчурних капіталістів.
 
Третій етап - рання стадія розвитку підприємства (first-stage financing)  пов‘язаний з переходом підприємства - інноватора до практичної діяльності по наданню послуг. На даній стадії підприємство має потребу у фінансуванні маркетингових витрат, подолання вхідних бар‘єрів на ринку, створення збутової мережі тощо. Прибутки від реалізації послуг є ще недостатніми для забезпечення розширення та росту підприємства, тому знову виникає необхідність залучення венчурних джерел фінансування.
 
Четвертий етап - швидке зростання (expansion financing) передбачає використання венчурного капіталу для збільшення виробничих потужностей підприємства-інноватора; вдосконалення поглуг, оптимізації системи управління.  На даному етапі інноваційне підприємство є прибутковим та може використовувати кредитні ресурси традиційних фінансових джерел, залучення венчурного капіталу, як правило, припиняється.
 
П‘ятий етап – фінансування придбання (acquisition financing), тобто момент першого публічного розміщення акцій інноваційного підприємства  на фондовому ринку та продаж їх зацікавленій компанії.
 
Шостим етапом є менеджмент та фінансування викупу (management and leveraged buy out), що полягає у використанні венчурного капіталу з метою викупу акцій інноваційного підприємства у великих компаній.
 
Треба відмітити, що назріла необхідність створення інфраструктури підтримки інноваційної діяльності держав-учасниць СНД, включаючи структуру венчурного інвестування, розвитку механізмів саморегулювання у сфері інноваційної діяльності, пов‘язаних з розробкою і прийняттям єдиних норм і правил стандартизації і сертифікації послуг, що створюють необхідні умови для захисту від несумлінної конкуренції, піратства на інтелектуальну власність.
 
В цьому напрямі  може бути використаний досвід Російської Федерації по створенню Національної технологічної Палати. Інноваційно-технологічна Палата країн СНД повинна   здійснити технічне регулювання і забезпечення конкурентоспроможності товарів та послуг відповідно до міжнародних технічних регламентів і стандартів якості, організувати підготовку кадрів з питань стандартизації і сертифікації,  підтримку електронної біржі високих технологій тощо. Слід також передбачити можливість створення на міждержавному рівні спеціальних арбітражних судів для вирішення суперечок, пов‘язаних з трансфером технологій при виконанні сумісних програм і інноваційних проектів.
 
Таким чином, сформулюємо пріоритети розвитку інноваційної інфраструктури:
 
- розробка програм та створення мережі фондів посівного фінансування;
- розширення державної підтримки малих інноваційних підприємств на етапі старту;
- удосконалення механізму трансферу технологій;
- сприяння створенню технопарків при вищих навчальних заходах і наукових організаціях;
- створення особливих техніко-впроваджувальних зон;
- законодавчий і нормативний захист інтелектуальної власності;
- розробка нормативно-правових процедур передачі майнових комплексів інноваційно-технологічним центрам і технопаркам в ході приватизації державного майна;
- створення і підтримка баз даних науково-дослідних розробок та  послуг супроводу інноваційної діяльності;
- сприяння проведенню венчурних ярмарків в  регіонах;
- підтримка створення тренінг-центрів, які здійснюють інформаційно-консультативні та освітні функції;
- розробка переліку вимог до фахівців у сфері інноваційної діяльності і формування держзамовлень на їх професійну перепідготовку;
- створення інноваційно-технологічної Палати країн СНД.
 
В Україні  лише незначна частка високотехнологічних підприємств є представниками найбільш передових галузей шостого технологічного укладу, а саме біотехнологій, нанотехнологій, генної інженерії та фармацевтичної промисловості.   Переважна більшість цих підприємств займаються машинобудуванням різноманітного призначення (від дорожньо-будівельного до авіабудування) та приладобудуванням.

Венчурне підприємництво в Україні є на сьогоднішній день досить перспективним, хоча на даному етапі розвитку економіки України існує ще багато перепон для ефективної і прозорої роботи підприємств в даній сфері. Необхідно вирішити низку складних комплексних проблем як у правовому аспекті (зокрема, законодавче визначення венчурного підприємництва, його державна підтримка та стимулювання), так і в напрямку розвитку інноваційної інфраструктури.
 
Література
 

1. Кудрицька Н.В.   Транспортно-дорожній комплекс України: сучасний стан, проблеми та шляхи розвитку. Монографія / Н.В.Кудрицька. – К.: НТУ, 2010.– 338 с.: іл. – Бібліогр.: с. 326-338.
 

 

2.                 Розпорядження КМУ від 29.09.2010 р. № 1900-р «Про схвалення Концепції              Державної цільової економічної програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки», zakon1.rada.gov.ua

До питання щодо розвитку інноваційної інфраструктури


Завантаження коментарів...

Назад

Новини
Інвестування
Аналітика
 
Купити рекламу на порталі ІНВЕСТИЦІЇ.орг


 
Економічний календар
Інвестиційні проекти
Каталог підприємств
Оголошення

Фраза дня

Саме по собі те чи інше обставина Вашому житті не має значення, єдине, що насправді важливо - це Ваше ставлення до нього. І саме це відношення визначає успіх чи невдачу.

Норман Вінцент Пив
Економічний календар
 
 
Підписатись на матеріали

Тут ви можете підписатись на отримання матеріалів на електронну пошту, введіть свою електронну пошту


  

ІНФОРМАЦІЙНИЙ РЕСУРС 'ІНВЕСТИЦІЇ' - ЦЕ НАЙСВІЖІША ТА НАЙАКТУАЛЬНІША ІНФОРМАЦІЯ З ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИНКІВ
   
ІНФОРМАЦІЯ ІНВЕСТУВАННЯ ІНДИКАТОРИ  УКРАЇНА ІНДИКАТОРИ  СВІТ Послуги
    Створення сайту - Іннеті