Інвестування у інвестиційні фонди

Інвестиції — довгострокове вкладення капіталу в економіку і її галузі (у великих масштабах – на державному рівні), в різні підприємства і підприємницькі проекти, соціально-економічні програми або інноваційні проекти з метою здобуття прибутку. Інвестиції - з точки зору країни в цілому - вкладення в створення нового або відшкодування зношеного виробленого, людського або природного капіталу.

Мета інвестування (мета вкладення інвестицій) – це отримання максимального прибутку при мінімальному ризику. Всі ми добре знаємо, що чим вища дохідність якоїсь справи, тим більший ризик. Отже для себе потрібно усвідомити, який варіант інвестування буде найбільш оптимальним саме для Вас.

Потрібно також згадати ще один постулат фінансистів: "гроші мають властивість знецінюватись". Іншими словами, інфляційні процеси притаманні усім видах світових валют. Для прикладу: в останні роки в Україні рівень інфляції коливається у проміжку 10-11% на рік.

Є декілька відомих варіантів примноження коштів, серед яких:

• Банківські депозити. При нинішніх темпах інфляції в Україні депозити дають незначний приріст капіталу.
• Інвестування на фондовому ринку і ринках нерухомості, якими охоче користуються у всьому світі. В цілому, ці види інвестування мають один з найвищих рівнів дохідності (а також ризиків).

Інвестування у фонди – один з найбільш розповсюджених і високоефективних способів вкладання грошових коштів, перевірений світовою практикою. На сьогодні, більше половини американських сімей є вкладниками того чи іншого інвестиційного фонду. У Європі цей показник складає приблизно 30%, в Росії -10%.

У 2001 році набрав чинності Закон України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", відповідно до якого в Україні почали створюватися інвестиційні фонди нового зразка. Слід зазначити, що інвестиційні фонди існують на теренах нашої держави з 1994 року, коли Указом Президента України від 19 лютого 1994 року № 55/94 "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії" було започатковано функціонування цих інституцій фінансового ринку. Однак, враховуючи недосконалість зазначеного нормативного акту та відсутність законодавчого регулювання цього сегменту ринку, діяльність інвестиційних фондів та інвестиційних компаній була неефективною.

Закон України "Про інститути спільного інвестування" дав поштовх створенню якісно нових ІСІ, які покликані сприяти становленню та вдосконаленню фондового ринку, а також збільшенню доходів інвесторів - юридичних та фізичних осіб.

Що ж являють собою ІСІ? Відповідно до вищеназваного Закону інститути спільного інвестування - це корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, які провадять діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів (компаній, держави), корпоративні права та нерухомість.

Активи будь-якого інвестиційного фонду повинні перебувати в управлінні компанії з управління активами (КУА). Без цього вони не можуть здійснювати свою діяльність.

Основним напрямом діяльності інвестиційних фондів є портфельне інвестування, яке грунтується на диверсифікації активів. Диверсифікація дозволяє зменшувати кон’юнктурні ризики, пов’язані з нерівномірністю розвитку окремих підприємств, галузей, регіонів та країн. Саме можливість диверсифікації активів вигідно відрізняє інвестиційні фонди від індивідуального інвестування у цінні папери, при якому диверсифікація неможлива без володіння значним капіталом.

Особа, яка бажає інвестувати грошові кошти, не завжди має можливість самостійно кваліфіковано здійснювати аналіз ринку, визначати привабливість цінних паперів тощо. При вкладанні коштів у інвестиційні фонди за неї це роблять досвідчені фахівці - професіонали своєї справи.

Головне завдання компанії з управління активами полягає в забезпеченні максимального рівня доходності вкладень в інвестиційні фонди. При цьому діяльність КУА чітко регламентована законодавством та повинна враховувати ряд обмежень.

Окрім цього, необхідною та важливою умовою функціонування інвестиційних фондів є їх інформаційна відкритість та прозорість. Учасники фондів (інвестори) мають можливість не лише постійно відслідковувати ефективність роботи компанії з управління активами, а й контролювати її діяльність за допомогою спостережної (наглядової) ради інвестиційного фонду.

Корпоративний інвестиційний фонд – це інститут спільного інвестування, який створюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність з спільного інвестування.

Учасником корпоративного інвестиційного фонду є інвестор, який придбав хоча б одну акцію, випущену цим фондом, яка в свою чергу дає йому однакові права з іншими інвесторами. Корпоративний фонд здійснює свою діяльність на основі статуту і регламенту. Органами управління такого фонду є загальні збори акціонерів.

Пайовий інвестиційний фонд – це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності.

Пайові фонди не є юридичною особою, вони створюються за ініціативою компанії з управління активами шляхом випуску інвестиційних сертифікатів, які також дають його власникам однакові права.

Інвестиційні фонди (пайові та корпоративні) також бувають таких типів: відкриті, інтервальні та закриті.

Інвестиційний фонд вважається відкритим, якщо інвестор має змогу придбати або продати цінні папери такого фонду кожного робочого дня.

Інтервальним інвестиційним фондом вважається такий фонд, який надає інвесторам можливість придбати або продати цінні папери фонду у певні періоди (інтервали), але не рідше одного разу на рік.

Інвестиційний фонд закритого типу не бере на себе зобов’язань щодо викупу цінних паперів до моменту його реорганізації або ліквідації.

Інвестиційні фонди надають можливість дрібним інвесторам виходити на ринки цінних паперів і нерухомості з усіма перевагами великих інвесторів.

Завдяки професіоналізму інвестиційних менеджерів Вам не має необхідності самостійно вивчати специфіку фондового ринку та ринку нерухомості, слідкувати за змінами котирувань на цінні папери щоденно, а іноді навіть щогодинно. Замість цього Ви регулярно отримуєте звіти про діяльність Фонду та стан Ваших інвестицій.

Компанія з управління активами диверсифікує портфель інвестиційних фондів – вкладає кошти у різні високоліквідні види активів, що максимально зменшує інвестиційні ризики. Така практика не є завжди можливою при незначних об’ємах інвестованих коштів.

Фонди не сплачують податок на прибуток, а отже доки кошти інвестора знаходяться у фонді вони дають приріст, який не оподатковується з боку держави. Податок інвестор сплачує тільки після отримання доходу шляхом продажу акцій/інвестиційних сертифікатів фонду.

На відміну від банківських депозитів інвестори фонду є його співвласниками та отримують весь дохід від інвестицій за винятком витрат, пов’язаних з управлінням інвестиційних фондів.

Інвестиційні фонди є одним з найпрозоріших інвестиційних інструментів. Усі аспекти діяльності фондів та компанії з управління жорстко регулюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, банком-зберігачем активів Фонду, а також аудитором Фонду.

Інвестиційний фонд працює наступним чином:
Крок 1. Інвестиційний фонд випускає власні цінні папери – акції або інвестиційні сертифікати.
Крок 2. Інвестори купують цінні папери фонду за гроші, що перераховують на банківський рахунок фонду. Інвестори стають власниками інвестиційного фонду.
Крок 3. Компанія з управління активами інвестує гроші інвесторів, закомульовані на рахунку фонда, у різні види фінансових інструментів: акції українських компаній, облігації підприємств та держави, депозити та інше, тим самим формуючи інвестиційний портфель фонду.
Крок 4. Компанія з управління активами щоденно відслідковує ринкові котирування та інформацію щодо об’єктів інвестування та приймає рішення щодо купівлі/продажу активів.
Крок 5. Компанія з управління активами інформує інвесторів про поточну вартість чистих активів фонду, склад інвестиційного портфелю тощо.