|
Інвестування в ПІФи: переваги і недоліки
Як тільки у людини з'являються зайві кошти або вільні кошти, в яких у неї немає миттєвої потреби, її можна назвати потенційним інвестором, а її гроші - капіталом.
Однак, щоб стати повноцінним інвестором, потрібно свій капітал куди-небудь вкласти. Розвиток фінансових ринків настільки розширив інструменти і способи вкладення грошей, що часом стає важко розібратися у всьому різноманітті інвестиційних альтернатив.
Зупинимося докладніше на ПІФах - пайових інвестиційних фондах.
При вкладенні коштів в ПІФ укладається договір довірчого управління з керуючою компанією.
ПІФ у даному випадку виступає в ролі такого собі інвестиційного портфеля, кошти якого будуть складатися з внесків безлічі пайовиків. Далі зібрані гроші інвестуються керуючою компанією в цінні папери, банківські депозити, нерухомість тощо.
Якщо керуюча компанія грамотно розпорядилася довіреними їй засобами, то вартість майна ПІФу зростає, збільшуючи дохід пайовика. Внаслідок некоректного управління портфелем вартість інвестицій падає, що означає для пайовика зменшення вартості його паїв, або просто збитки.
ПІФ належить до числа колективних інвестицій. Це означає, що активи знаходяться в колективній власності всіх пайовиків, а окремому інвестору належить тільки деяка частка в цьому загальному капіталі. Ця частка називається паєм, який являє собою особливий вид цінних паперів.
Пай не має номінальної вартості, а число паїв, що належить одному пайовику, може виражатися дробовим числом.
Переваги ПІФів
По-перше, для інвестування в ПІФ не потрібно мати професійних навичок, досить просто вибрати керуючу компанію. Правда, щоб її вибрати, треба мати уявлення про те, що таке ПІФ, яким управляє компанія і які вимоги пред‘являються до якості управління фонду.
Другою явною перевагою ПІФів можна назвати обмежений ризик, тому що колективне інвестування підлягає жорсткому регулюванню з боку держави.
Наступна перевага - це податковий режим. Пайовики хоч і сплачують податок, але тільки в момент реалізації паю. Пайовикам не треба платити податок з прибутку, отриманого від операцій з цінними паперами, які складають майно фонду.
Недоліки ПІФів
По-перше, це витрати, які можуть здатися досить великими щодо інших форм інвестування. Справа в тому, що законодавство встановлює максимальну величину витрат, що лягають на пайовика, у розмірі 10%.
По-друге, ліквідність вкладень у ПІФ досить низька. Законодавство передбачає термін до 3 днів на задоволення заявки на придбання або погашення паїв. Більш того, отримати свої гроші назад реально можна буде тільки ще через 15 днів (цей термін може бути менше в залежності від правил довірчого управління ПІФом).
Розділяють три види ПІФів: відкриті, інтервальні та закриті.
Пай відкритого ПІФу можна купити або продати керуючій компанії в будь-який робочий день, інтервального - у певні періоди (інтервали). Паї закритого фонду пред‘являються до погашення керуючої компанії тільки після закінчення терміну дії договору довірчого управління. Правда, тільки в закритих ПІФах виплачується проміжний дохід.
З метою підвищення захисту вкладників законодавство вимагає від компаній, що управляють чітко вказувати категорію фонду в залежності від основних напрямів інвестування: фонди акцій, фонди облігацій, фонди змішаних інвестицій, грошові фонди, індексні фонди, фонди фондів, фонди нерухомості, іпотечні фонди, фонди венчурних інвестицій і фонди прямих інвестицій.
Вибір пайового фонду, в першу чергу, залежить від особистих цілей інвестора. При цьому враховуються:
- Передбачувана сума інвестування
- Передбачуваний термін інвестування
- Ризик, на який готовий піти інвестор
- Дохід, який очікує отримати інвестор
Розглянувши ці критерії, пайовик зможе отримати відповідь на запитання: "А куди ж вкласти свій капітал?".
|
