Нацбанку нарахували мільярдну неефективність

Про це ідеться у повідомленні прес-служби Рахункової палати.

"Результати проведеної аудиторами Рахункової палати перевірки виконання кошторису НБУ за 2009 рік засвідчили, що після тричі проведених банком коригувань кошторису його доходи були збільшені на 2,7 млрд. гривень, витрати - на 14,3 млрд. гривень, а показник фінансових зобов‘язань перед державним бюджетом зменшений на 1,6 млрд. гривень", - ідеться у повідомленні.

Таким чином, зазначають у Рахунковій палаті, фактичні доходи становлять суму, більшу від запланованої на 833,7 млн. гривень, а витрати - меншу на 143,5 млн. гривень.

Як зазначила Колегія Рахункової палати, серед основних причин цього - значне зростання обсягів кредитування банківської системи та процентних доходів за ними внаслідок впливу кризових явищ на міжнародному й національному фінансових ринках, які розпочалися у 2008 році.

Особливістю виконання кошторису за 2009 рік стало те, що 74% всіх його витрат спрямовано на формування резервів у зв‘язку з несвоєчасним поверненням кредитів рефінансування, які у 2008 році надавав НБУ банкам під програми фінансового оздоровлення та підтримки ліквідності.

"За результатами перевірки встановлено, що банк не перерахував до держбюджету 8,7 млрд. гривень від перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами із передбачених законом "Про Державний бюджет на 2009 рік" 13,8 млрд. гривень", - зазначається у повідомленні.

Це стало наслідком рішення про збільшення з ініціативи Кабміну фінансових зобов‘язань банку перед держбюджетом на 2009 рік у ході його виконання з 4 млрд. гривень до 13,8 млрд. гривень попри неодноразові заперечення Національного банку щодо неможливості виконання таких зобов‘язань, що були адресовані на ім‘я президента, Верховної ради та Кабінету міністрів.

Окрім того, звіт про виконання кошторису доходів і витрат НБУ та розподіл прибутку за 2009 рік, схвалений Правлінням НБУ, ще досі не розглянула й не затвердила Рада банку, як того вимагає закон "Про Національний банк України".

Аудитори встановили, що банк в умовах фінансової кризи, скоротивши видатки на утримання персоналу, збільшив витрати на капітальне будівництво.

При цьому понад 70% всіх капітальних вкладень банк спрямував на розвиток відомчих навчальних закладів, а також на початок робіт на нових об‘єктах.

"І це - незважаючи на те, що з року в рік переносяться терміни введення в дію об‘єктів, які забезпечують основні функції банку та його безпеку", - наголошують у Рахунковій палаті.

Банк не дотримав граничних показників, які визначені Стратегічною програмою застосування інформаційних технологій і передбачають створення резервного фонду в розмірі 1-2% від кількості техніки.

Ці показники становили фактично 6% унаслідок придбання комп‘ютерної техніки наприкінці 2009 року.

Також банк та його територіальні управління не вживали додаткових заходів з реалізації через аукціон об‘єктів нерухомості, щодо яких прийнято рішення про їх відчуження.

Недоцільні та неефективні витрати на утримання об‘єктів, потребу у використанні яких визнано недоцільною та які тривалий час не використовуються, становили 1,1 млн. гривень.

А через порушення чинного законодавства про перерахування до держбюджету орендної плати бюджет у 2009 році не отримав 0,3 млн. гривень.

Колегія Рахункової палати відзначила також низку питань, які банк не вирішує усупереч пропозиціям Рахункової палати за результатами попередніх перевірок.

Зокрема, судова тяганина та прокурорське оскарження не дають можливості банку повернути державному бюджету 9,5 млн. гривень, отриманих у рамках закону "Про передачу колекції образотворчого мистецтва АТ "Градобанк" у державну власність".

Крім того, через кризові явища в будівельній галузі не отримано 79 квартир на загальну суму 25,9 млн. гривень, договірні терміни будівництва яких завершилися.