Інвестиційний рахунок

Вкладаючи кошти в українську економіку, іноземний інвестор передусім зацікавлений у наявності гарантій повернення вкладеного капіталу та отриманого прибутку. Незважаючи на декларацію нашою державою максимально сприятливого режиму для іноземного інвестування, певні труднощі, бюрократичні проблеми постійно супроводжують інвесторів-нерезидентів в Україні. Так зокрема такими проблемами переважно були: інституційні перепони започаткування діяльності, проблема повернення дивідендів та репатріації прибутків, співпраця з так званими уповноваженими банками, переведення іноземної валюти закордон тощо. Таким ж неоднозначним питанням було питання права чи обов’язку іноземного інвестора відкривати так званий "інвестиційний рахунок".
Відповідно до Постанови Національного банку України від 10.08.2005 р. N 280 "Про регулювання питань іноземного інвестування в Україну" інвестиційний рахунок - це поточний рахунок в іноземній валюті та/або в гривнях, відкритий нерезидентом-інвестором (юридичною або фізичною особою) в уповноваженому банку України відповідно до вимог глави 16 Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах ", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні.
Серед основних нормативно-правових актів, які регулюють питання, пов’язані з інвестиційними рахунками можна виокремити наступні:
1.Постанова Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 "Інструкції про порядок відкриття, використання й закриття рахунків у національній і іноземній валютах";
2.Постанова Правління Національного банку України № 482 від 14 жовтня 2004 року "Про затвердження Положення про порядок здійснення в грошовій формі іноземних інвестицій в Україну та повернення іноземному інвестору його інвестицій, а також репатріації прибутку, доходів, інших коштів, отриманих від інвестиційної діяльності в Україні";
3.Постанова Правління Національного банку України від 10.08.2005р. N 280 "Про регулювання питань іноземного інвестування в Україну";
4.Лист Національного банку України від 28.09.2005 № 13-124/4562-9670 "Про здійснення іноземних інвестицій в Україну";
5.Лист Національного банку України від 29.08.2007 № 13-215/3201-8837 "Щодо здійснення іноземних інвестицій в Україну".
Питання інвестиційних рахунків, правомірності та імперативності їх відкриття пройшло в Україні тривалу, іноді суперечливу, еволюцію. Так, у листопаді 2004 року набрала чинності постанова Правління Національного банку України № 482 від 14 жовтня 2004 року "Про затвердження Положення про порядок здійснення в грошовій формі іноземних інвестицій в Україну та повернення іноземному інвестору його інвестицій, а також репатріації прибутку, доходів, інших коштів, отриманих від інвестиційної діяльності в Україні ". Відповідно до даної Постанови, іноземні інвестори були вимушені відкривати інвестиційні рахунки для реалізації власних інвестицій. Це значно ускладнило інвестиційний процес, і особливо виплату дивідендів на користь нерезидентів. Господарський суд міста Києва визнав дану Постанову частково недійсною, а 29 квітня цього ж року Національний банк її скасовує. Однак, питання інвестиційного рахунку, як виявляється, було підняте ще раніше - в "Інструкції про порядок відкриття, використання й закриття рахунків у національній і іноземній валютах".

Велика проблема полягала в тому, що згідно із п. 16.3 Інструкції на поточний рахунок нерезидента в національній валюті (гривнях) зараховуються кошти, отримані у вигляді дивідендів. Пунктом 16.5 передбачене зарахування дивідендів на поточний рахунок в іноземній валюті. З іншого боку, у переліку операцій, які здійснюються з поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів України (п. 5.6 Інструкції), не зазначений такий вид операцій, як виплата дивідендів. Тобто, проблема полягала в тому, куди власне перераховувати дивіденди - на поточний рахунок нерезидента (прямо) чи інвестиційний рахунок.
Така неоднозначність трактування даної проблеми ставила у незрозуміле становище як іноземних інвесторів, так і вітчизняних банків, уповноважених на роботу з ними.
Відповідно до Постанови Правління Національного Банку України від 10.08.2005р. N 280 "Про регулювання питань іноземного інвестування в Україну" відкриття інвестиційних рахунків є радше правом, ніж обов’язком нерезидента-інвестора. Тобто, інвестор має вибір - прямо перераховувати кошти на рахунок резидента чи вносити їх на власний інвестиційний рахунок.
Даною Постановою вводиться новий порядок здійснення та повернення інвестицій іноземному інвестору, а також репатріації прибутку, доходів, й інших коштів, отриманих від інвестиційної діяльності в Україні.
Інвестиції в Україну в грошовій формі здійснюються іноземними інвесторами тільки в іноземній валюті, яка згідно Класифікатора іноземних валют та банківських металів (затверджено Постановою Правління Національного банку України від 4 лютого 1998 р. № 34) відноситься до 1 групи - вільноконвертовані валюти: долар США, англійський фунт стерлінгів, євро, японські єни, швейцарські франки тощо.
Кошти в іноземній валюті 2 або 3 групи зазначеного Класифікатора (білоруські рублі, долари Гонконгу, турецькі ліри тощо ), відправлені з-за кордону з метою інвестицій в Україну, банк повертає банку-відправникові без зарахування на інвестиційний рахунок нерезидента інвестора або поточний рахунок резидента, з повідомленням на наступний день резидента про повернення коштів.
Зарахування валюти на поточний рахунок резидента, на інвестиційний рахунок нерезидента-інвестора здійснюється банком через так звані розподільчі рахунки.
У новій Постанові Національний Банк розділяє алгоритм по зарахуванню і поверненню інвестицій в залежності від виду інвестицій: прямі або портфельні.
Прямі інвестиції, які надходять з-за кордону в іноземній валюті, можуть зараховуватися як на поточний рахунок резидента (!), так і на інвестиційний рахунок нерезидента-інвестора, з наступним зарахуванням на рахунок резидента у валюті. Можлива конвертація в гривню валюти з інвестиційного рахунку для подальшої інвестиції резиденту. В готівковій формі інвестиції зараховуються на рахунки нерезидентів-інвесторів через поточні рахунки фізичних осіб-нерезидентів.
Портфельні інвестиції з-за кордону в Україну здійснюються через рахунки торговця (що одержав ліцензію ДКЦП на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів і генеральну ліцензію НБУ на проведення валютних операцій) або через інвестиційний рахунок нерезидента-інвестора з наступним зарахуванням іноземної валюти на рахунок торговця. Можлива інвестиція в готівковій формі через поточний рахунок-нерезидента фізичної особи з наступним зарахуванням на інвестиційні рахунки або на поточні рахунки торговця. З інвестиційного рахунку в гривні можливе перерахування на рахунок торговця прибутків та доходів, отриманих від інвестиції.

Для прямого інвестування в Україну іноземний інвестор має право:
1.перераховувати безпосередньо на поточний рахунок резидента іноземну валюту із-за кордону;
2.відкрити інвестиційний рахунок та перераховувати на нього іноземну валюту із-за кордону;
3.зараховувати ввезену в Україну в межах, визначених Національним банком України, і задекларовану митному органу під час в’їзду в Україну готівкову іноземну валюту 1 групи Класифікатора (за наявності митної декларації або документа банку про одержання іноземним інвестором готівкової іноземної валюти) на поточний рахунок фізичної особи-нерезидента в уповноваженому банку;
4.перераховувати іноземну валюту з власного поточного рахунку фізичної особи-нерезидента в уповноваженому банку на власний інвестиційний рахунок іноземного інвестора - фізичної особи або на інвестиційний рахунок іноземного інвестора - юридичної особи;
5.перераховувати з інвестиційного рахунку іноземну валюту на поточний рахунок резидента;
6.здійснювати продаж іноземної валюти з інвестиційного рахунку та зараховувати на інвестиційний рахунок кошти в гривнях, отримані від продажу іноземної валюти, для подальшого здійснення прямої інвестиції;
7.перераховувати кошти в гривнях, отримані як прибутки, доходи, інші кошти, одержані іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, з інвестиційного рахунку на поточний рахунок резидента.
Для портфельного інвестування в Україну іноземний інвестор має право:
1.перераховувати на поточний рахунок торговця в уповноваженому банку іноземну валюту із-за кордону;
2.відкрити інвестиційний рахунок та перераховувати на нього іноземну валюту із-за кордону;
3.зараховувати ввезену в Україну в межах, визначених Національним банком України, і задекларовану митному органу під час в’їзду в Україну готівкову іноземну валюту 1 групи Класифікатора (за наявності митної декларації або документа банку про одержання іноземним інвестором готівкової іноземної валюти) на поточний рахунок фізичної особи-нерезидента в уповноваженому банку;
4.перераховувати іноземну валюту з поточного рахунку фізичної особи-нерезидента в уповноваженому банку на власний інвестиційний рахунок або на інвестиційний рахунок іноземного інвестора - юридичної особи;
5.перераховувати з інвестиційного рахунку іноземну валюту на поточний рахунок торговця;
6.перераховувати кошти в гривнях, отримані як прибутки, доходи, інші кошти, одержані іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, з інвестиційного рахунку на поточний рахунок торговця.

Механізм повернення інвестицій та репатріації прибутку реалізується аналогічно, лише у зворотному порядку:
1.резидентом з поточного рахунку в іноземній валюті за прямою інвестицією на рахунок іноземного інвестора в закордонному банку, якщо іноземна інвестиція надходила безпосередньо на поточний рахунок резидента;
2.резидентом з поточного рахунку в іноземній валюті за прямою інвестицією на інвестиційний рахунок іноземного інвестора в уповноваженому банку, якщо іноземна інвестиція надходила на інвестиційний рахунок;
3.резидентом з поточного рахунку в гривнях за прямою інвестицією на інвестиційний рахунок іноземного інвестора для подальшого реінвестування коштів в Україні;
4.торговцем з поточного рахунку в іноземній валюті за портфельною інвестицією на рахунок іноземного інвестора в закордонному банку, якщо іноземна інвестиція надходила безпосередньо на поточний рахунок торговця;
5.торговцем з поточного рахунку в іноземній валюті за портфельною інвестицією на інвестиційний рахунок в іноземній валюті іноземного інвестора, якщо іноземна інвестиція надходила на інвестиційний рахунок;
6.торговцем з поточного рахунку в гривнях за портфельною інвестицією на інвестиційний рахунок у національній валюті іноземного інвестора в уповноваженому банку для подальшого реінвестування коштів в Україні;
7.іноземним інвестором з інвестиційного рахунку в гривнях та в іноземній валюті за прямою або портфельною інвестицією на інвестиційний рахунок іншого іноземного інвестора в гривнях та іноземній валюті, відкриті в уповноважених банках, з метою розрахунків за об’єкт інвестиції в Україні;
8.іноземним інвестором або резидентом на підставі довіреності іноземного інвестора, оформленої відповідно до законодавства України, з поточного рахунку фізичної особи-нерезидента в уповноваженому банку готівкових коштів в іноземній валюті та гривнях, якщо іноземна інвестиція вносилась в готівковій формі.
Щодо ліцензування операцій з валютою, що здійснюються в рамках відкриття та використання інвестиційних рахунків, то не потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу: перерахунок інвестором-нерезидентом іноземної валюти з інвестиційного рахунку на поточний рахунок резидента за об’єкт інвестування; перерахунок іноземними інвесторами та резидентами коштів в іноземній валюті на поточний рахунок в уповноваженому банку для ведення спільної інвестиційної діяльності; перерахунок резидентом іноземної валюти на інвестиційний рахунок іноземного інвестора.
Не потребує ліцензії Національного банку України на вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей перерахунок резидентом з поточного рахунку та іноземного інвестора з інвестиційного рахунку іноземної валюти за об’єкт інвестування на рахунок іноземного інвестора в закордонному банку, а також перерахунок резидентом іноземному інвестору валюту за межі України з рахунку спільної інвестиційної діяльності.
Розрахунки між резидентами та нерезидентами-інвесторами за операціями з цінними паперами українських емітентів, які здійснюються через уповноважені банки, не потребують наявності у цих резидентів генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій.
Як можна побачити з вищесказаного, держава надає доволі ліберальний правовий режим щодо іноземного інвестування та повернення інвестицій загалом та оперування інвестиційними рахунками, зокрема. Водночас, щоб обійти можливі проблеми, пов’язані з валютним регулюванням, виплатою дивідендів, формування статутного фонду іноземному інвестору іноді краще відкривати інвестиційний рахунок.