Гармонізація податкових систем

Прийняті або запропоновані до розгляду Ради ЄС заходи торкаються тільки принципів системи оподаткування і податкової бази, процентну ж ставку як найбільш гнучкий інструмент визначає національна влада. Зусилля органів ЄС зосередилися на двох головних напрямах:

1) гармонізації ставок податку на додану вартість і введенні акцизних зборів;

2) уніфікації податків на прибутки від цінних паперів і депозитів у банківських установах.

Що стосується непрямих податків, то в ЄС ПДВ нараховується за єдиною системою, хоч зберігається значна диференціація за кількістю і рівнями ставок. Значно більші розходження існують в акцизах. Все це спричиняє помітні відхилення цін на один і той самий товар у різних країнах, зловживання, і обмеження конкуренції. Виходячи з цього, Європейська Комісія запропонувала комплекс заходів, спрямованих на зближення ставок ПДВ і акцизів країн-учасниць у межах програми створення єдиного ринку.

Деякі країни-члени ЄС опосередковано стягують податки (часто у вигляді гербових зборів) з продажу акцій, облігацій і нерухомого майна. Форми гербових зборів і податків на операції з капіталом, а також ставки цих зборів різноманітні, особливо щодо нерухомого майна. Для вирішення цієї проблеми ЄК запропонувала країнам-членам ЄС або уніфікувати, або відмінити податки на операції з акціями, облігаціями та капіталом, оскільки вони є певною перешкодою на шляху до повноцінного функціонування ринку капіталів ЄС.

Крім гармонізації непрямих податків, не менш важливий вплив на діяльність суб‘єктів господарювання справляє і регулювання прямих податків, а саме: оподаткування прибутку від депозитів у банківських установах і дивідендів на цінні папери, а також прибутків корпорацій. Ця проблема безпосередньо пов‘язана з лібералізацією руху капіталів у межах ЄС, створенням єдиного фінансового простору, який охоплює сферу діяльності банків та інших фінансових установ. Це передбачає цілковиту свободу обміну фінансовими послугами, вибору розміщення фінансових структур, вкладення капіталу або отримання кредиту у будь-якій валюті ЄС, без чого нормальне функціонування господарських суб‘єктів на єдиному ринку неможливе.

Бракує гармонійності і в оподаткуванні корпорацій у різних країнах: значно відрізняються не тільки системи оподаткування, а й рівні ставок. Відсутність єдиного підходу з цього питання часто призводить до подвійного оподаткування компаній на території країн ЄС. Таким чином, транснаціональні фірми опинилися у гіршому, ніж національні, становищі, що суперечить меті єдиного ринку ЄС. Для зміни ситуації, яка склалася, в ЄС були прийняті важливі рішення щодо усунення податкових бар‘єрів на шляху транснаціональної діяльності західноєвропейських компаній: директива "Про єдину систему оподаткування материнських фірм та їх філіалів" і Конвенція "Про усунення подвійного оподаткування прибутку асоційованих підприємств". Згідно з цими документами національні податкові відомства повинні або звільняти від оподаткування величину прибутку, яка перераховується іноземним компаніям, розташованим на їх території філіалами, або враховувати сплачені цими філіалами податки при оподаткуванні материнської компанії. Компанії можуть за необхідності звертатися до арбітражних органів ЄС.

Іноді проблеми виникають через невідповідність методик розрахунку обсягів оподаткованого прибутку. Країни-учасниці у своїх національних законодавствах по-різному трактують поняття амортизації, капіталізації прибутків, збитків, резервів і запасів, оцінюють активи і пасиви, що так чи інакше впливає на обсяг чистого прибутку.

Гармонізація податкової системи України відповідно до вимог ЄС є обов’язковим, проте найбільш складним і трудомістким завданням, оскільки у податковій системі України спостерігаються як елементи податкових систем періоду існування соціалістичної системи, так і певні риси, що притаманні країнам з ринковою економікою.