9 місце:
У селах давніх слов‘ян селяни користувалися паличками замість розписок. Наприклад, взяв селянин у сусіда в борг 4 мішки зерна. Він вистругає невелику паличку і робить на ній чотири зарубки. Що б додати такій розписці закінчений вигляд, він повинен її розколоти на дві половинки. Одну віддати сусідові, іншу залишити собі.
8 місце:
Уїнстон Черчілль казав, що репутація держави найточніше визначається тією сумою, яку ця держава може взяти в борг ...
7 місце:
Олександр Дюма-батько був людиною до безумства щедрою. Не дивно, що він постійно знаходився в боргах. Дюма любив говорити: "Я ніколи і нікому не відмовляв в грошах, за винятком своїх кредиторів".
6 місце:
Якби ви жили в Англії XVI століття і були б боржником, то щоб уникнути арешту за те, що ви не сплатили борги, варто було б не виходити з дому: боржника не можна було арештовувати в його будинку.
5 місце:
Знаменитий перехід в Юр‘єв день заборонявся т. зв. "срібряникам" (так називали боржників). Для того, щоб повернути собі право переходу, їм слід було виплатити свої борги.
До речі, за старих часів на Русі був один цікавий звичай: неспроможного боржника нещадно били на торговій площі при великому скупченні народу. Метою цього покарання було те, щоб боржник кричав як можна голосніше для того, щоб хто-небудь з його друзів або родичів, які стоять у натовпі, перейнявся співчуттям і сплатив його борги.
4 місце:
Вигнанцями на Русі ставали: попівський син, якщо не навчався грамоті (і який, таким чином, не міг зайнятися батьківського професією), князь, осиротілий раніше, ніж став князем його батько; знехтуваний громадою, а також купець, що не повернув боргу в строк.
3 місце:
Середньовічним арабам заборонено було давати гроші під відсотки. Але спосіб обійти закон був. Наприклад, у присутності свідків покупець підписував з продавцем договір про купівлю раба за 1200 динарів, які він зобов‘язувався повернути через рік. Тут же колишній покупець продавав цього ж раба старому господареві за 1000 динарів готівкою.
2 місце:
Покарання за борги в період розквіту Римської Республіки (якщо борг не виплачувався протягом 60 днів) являло собою конфіскацію майна, причому боржник позбавлявся не тільки всього свого майна, але і честі.
До речі, жителі стародавнього Риму виплачували свої борги щомісяця. Щоб не запізнитися з платежами, вони носили з собою спеціальні боргові книжки - календарі.
1 місце:
У індіанців племені квакутл існує такий звичай. Якщо хто-небудь позичає гроші, то повинен залишити в заставу своє ім‘я. До тих пір поки ця людина не поверне борг, до нього будуть звертатися тільки нечленороздільними звуками і підкликати жестами.
