Бизнес-тренинг жесткие переговоры
The generalized interpretation of business transformations is offered in the article. Basic classification signs of transformations are selected, their economic nature are exposed. Research of theoretical properties and world practice grounded for authentication objective pre-conditions, reasons and factors of effective business transformations management.
Актуальність проблеми та її зв’язок з важливими науково-практичними завданнями. У сучасному світі бізнес постійно трансформується: змінюється його техніко-технологічна та ресурсна бази, створюються та просуваються на ринки нові продукти і послуги, перебудовуються процеси та структури управління, переформовується власність, відбуваються переходи від одних економічних механізмів господарювання до інших. Трансформації бізнесу, як доводить досвід, є дієвим засобом пристосування до зміни ринкових умов та забезпечення його ефективної економічної динаміки. Практична значущість вмілого застосування науково обґрунтованого інструментарію регулювання описаних процесів вимагає формування єдиної теоретичної платформи та постійного розвитку методології управління трансформаціями бізнесу.
Аналіз останніх наукових досліджень з досліджуваної проблеми та визначення питань, що не вирішені. Природу трансформацій бізнесу досліджували відомі зарубіжні та вітчизняні науковці, такі як: І. Ансофф, Ю. Брігхем, Т. Дейвенпорт, Е. Демінг, М. Імаї, Я. Монден, Н. Томас, О. Уільямсон, М. Хаммер, М. Хенске, Дж. Чампі, Н. Абдікєєв, А. Ідрісов, Т. Данько, І. Мазур, Ю. Лапигін, В. Шапіро, І. Алєксєєв, Є. Бойко, О. Кузьмін, Л. Марчук, Л. Руденко, В. Рокоча, С. Савчук, І. Сазонець, Р. Фещур та інші.
Безперечною заслугою західних вчених є ґрунтовне вивчення окремих організаційно-економічних форм трансформацій бізнесу (реструктуризація, реінжиніринг, злиття та поглинання тощо). Результати таких досліджень мають високу практичну значущість та успішно використовуються у рамках вирішення завдань стратегічного управління бізнесом. Наукові пошуки українських дослідників стосуються окремих господарських механізмів, функціональних та інституційних аспектів трансформацій вітчизняних підприємств. Варто зауважити, що здобутки зарубіжних і вітчизняних наукових шкіл у цій царині, дозволяють усвідомити необхідність формування єдиної теоретичної платформи нового незалежного міждисциплінарного напрямку – «економіка трансформацій бізнесу». І саме у цьому сенсі вимагають першочергового вирішення питання уточнення сутності поняття «трансформації бізнесу», виявлення основних мотивуючих чинників та передумов здійснення перетворень, розроблення класифікації різновидів трансформацій.
Мета роботи - узагальнення теоретичних надбань та практичного досвіду забезпечення трансформаційних процесів у рамках завдань розвитку бізнесу. Для досягнення мети у роботі були поставлені такі задачі:
- уточнити сутність поняття «трансформації бізнесу»;
- виявити об’єктивні передумови та мотиви трансформацій бізнесу;
- дослідити економічну природу трансформацій бізнесу;
- обґрунтувати основні ознаки класифікування трансформацій, що дозволило б застосовувати деталізований підхід у вивченні закономірностей трансформаційних процесів.
Викладення основного матеріалу. Поняття трансформація (лат. transformatio) означає перетворення, перевтілення, зміну виду, форми, властивостей чого-небудь [7]. У науковій літературі подаються обґрунтовані визначення окремих видів трансформацій бізнесу. Так, для прикладу вже класичним стало трактування сутності реінжинірингу, сформульоване М. Хаммером і Дж. Чампі [1]. Щодо узагальнених тлумачень поняття «трансформації бізнесу», то на нашу думку, найбільш вдалим із їх числа є визначення, запропоноване Л. Марчук: трансформації – це процеси, які включають у себе всі етапи економіко-організаційних змін та перетворень підприємства від поточного стану до бажаного, від моделювання майбутнього стану до впровадження цих моделей у практиці [5]. Проте і наведене трактування має ряд недоліків. По-перше, у визначенні зайвим, на нашу думку, є опис процесу трансформації, адже відомо, що імплементація будь-яких змін здійснюється за стандартним алгоритмом: встановлення цілей – обґрунтування вибору засобів, інструментів, механізмів – прогнозування результатів – детальне планування дій – контроль за виконанням запланованого – управління змінами планів та дій. По-друге, метою трансформацій повинно бути не досягнення бажаного, а забезпечення необхідного стану, необхідного у контексті об’єктивізму обмежень і вимог. По-третє, у визначенні закладено певну методологічну проблему, пов’язану з вимірюванням та оцінкою агрегованого показника «стан підприємства» – поточний чи майбутній. З урахуванням описаних зауважень, подамо уточнене тлумачення. Так, на нашу думку, трансформація бізнесу – це процес цілеспрямованих перетворень змісту, структури та форм бізнесу, які забезпечують необхідні зміни якісних та кількісних критеріальних підсумкових показників діяльності. Зрозуміло, що систему критеріальних показників формують, виходячи із мети трансформації, а їх цільовий рівень (а, отже – і необхідний рівень змін) встановлюють при дотриманні таких вимог: врахування існуючих обмежень (законодавчих, ринкових, ресурсних тощо) та гарантування Парето-ефективних рішень.
Трансформації бізнесу є об’єктивним явищем, яке має місце в силу існування множини причин. Аналіз літературних джерел дав можливість сформулювати основні передумови трансформацій (рис. 1).
Рис.1. Основні об’єктивні передумови трансформацій бізнесу
Циклічний характер розвитку всіх економічних систем (на макро, мезо і мікро рівнях). Циклічність є атрибутивною характеристикою розвитку всіх систем як природних, так і штучних. Дослідники вказують на існування понад 100 різних видів циклів, які мають вплив на бізнес і його оточення [7]. Прикладом таких циклів може бути і цикл відтворення окремих систем та підсистем господарства – операційної, інвестиційної, фінансової. Доведено, що тривалість циклу відтворення вказаних систем є різною, отож у певний момент часу порушується відповідність їх станів. Цей конфлікт і може стати рушійною силою трансформації бізнесу.
Історична зміна домінуючого фактору виробництва. Сучасна економічна теорія доводить, а практика підтверджує, що у своєму розвитку суспільне виробництво послідовно проходить через домінування на певному етапі одного із секторів економіки (первинний – добувний; вторинний – індустріальний; третинний – сфера послуг) [3]. Кожній «хвилі» відповідає визначальна роль одного із факторів виробництва – «земля» (природні ресурси), «капітал» (і, насамперед – фінансовий), «праця» (знання, вміння, інтелект). Глобальна історична трансформація економічних систем вимагає адекватних перетворень бізнесу, а паралельне існування доіндустіальних, індустріальних та постіндустріальних економік, по-перше – створює можливості забезпечення порівняльних переваг, а по-друге – є мотивом для транснаціоналізації бізнесу [7]. Крім того, кожному із історичних видів суспільного виробництва притаманна своя природа економічної динаміки, а отже, і відповідні пріоритети, інструменти та механізми стратегічного розвитку бізнесу.
Глобалізація економіки та транснаціоналізація бізнесу супроводжується зміною домінуючих ринкових структур – переходом від «ринку Сея» до «ринку Гелсбрейта» – від ринків конкурентних до ринків монополій та олігополій [1]. Така зміна вимагає не лише укрупнення власності, але й перетворень організаційно-управлінських форм, трансформацій операційної, маркетингової, інвестиційної, фінансової та інших підсистем бізнесу.
Зміна фаз життєвих циклів галузей, ринків; організацій бізнесу. Адекватних перетворень бізнесу вимагає і зміна фаз життєвого циклу бізнес-середовища – окремих секторів, галузей, ринків. Про це аргументовано висловлювався М. Портер, а сучасні зарубіжні та вітчизняні вчені у своїх дослідженнях обґрунтовують оптимальні напрямки таких трансформацій [2].
Зміна домінуючих бізнес-моделей. Постійні зміни середовища бізнесу вимагають відповідної реакції – зміни бізнес-моделі успішного функціонування та розвитку. В історичному плані відбувається заміна одних моделей іншими – складнішими і досконалішими. У сучасному світі успіх бізнесу визначається не лише його прибутковістю та вартістю, а збалансованістю, неперервністю, соціальною і гуманістичною орієнтацією [6].
Перелічені передумови трансформацій бізнесу можна віднести лише до основних, найважливіших. Безперечно, існує значне число інших причин, які у тій чи іншій ситуації стають рушійною силою перетворень.
Методологія вивчення трансформацій бізнесу обов’язково повинна включати аспект класифікації (типологізації) об’єкту дослідження (процесу перетворень) чи його окремих складових (підпроцесів). Проте успішне вирішення цієї проблеми можливе лише за умови обґрунтування об’єктивних критеріїв, на основі яких здійснюється класифікація. Формування системи ознак, які у поєднанні і взаємодоповненні дають можливість з одного боку – всебічно та повно описати, а з іншого – розмежувати (диференціювати) і виявити характерні особливості тих чи інших видів трансформацій, є доволі складним завданням. Аналіз літературних джерел дає підстави стверджувати, що існуючі класифікації мають певні недоліки: вони не завжди є повними, не забезпечують адекватний рівень деталізації ознак або ж тяжіють до окремих (очевидних) характеристик. Так, для прикладу, класифікація запропонована Л.Марчук базується на двох ознаках – характер цілей та способи змін, а основними напрямками трансформацій вважаються реструктуризація та реорганізація [5]. Інші науковці радять враховувати масштаби трансформацій (одноелементні, системні, глобальні), характер змін (еволюційні та революційні), часову направленість – стратегічні та ситуаційні (спекулятивні) трансформації [7]. Проте ні в одній із класифікацій не знайшла свого відображення найважливіша сутнісна характеристика перетворень – економічна природа трансформацій, яка є родовою ознакою кожного конкретного їх різновиду.
Вивчення особливостей трансформацій бізнесу дозволило встановити, що вони можуть полягати у:
- зміні економічних механізмів господарювання – перехід від ринкових до внутрішньогосподарських чи навпаки;
- переформатуванні прав (власності, управління);
- переформуванні, перегрупуванні ресурсів;
- переформатуванні, перегрупуванні процесів (бізнес-процесів, процесів управління).
Описані сутнісні характеристики економічних перетворень відповідають реальним формам трансформацій. Так, зміна механізмів господарювання має місце при здійсненні інтеграційних (злиття, поглинання, загарбання) та дезінтеграційних (поділ, виокремлення) трансформацій. Реорганізація бізнесу полягає у переформатуванні прав власності чи управління, реструктуризація – у перегрупуванні ресурсів, а реінжиніринг – у перебудові процесів.
Наступною класифікаційною ознакою, на нашу думку, повинна бути мета перетворень. У цьому сенсі погляди як вітчизняних, так і зарубіжних вчених майже повністю співпадають, щоправда деякі розбіжності існують, насамперед, щодо питання стратегічного підпорядкування цілей трансформацій. Варто зауважити, що підходи до формування засад управління розвитком та вибору економічних механізмів трансформацій бізнесу змінювалися залежно від пріоритетів його стратегічної динаміки. Апробовані господарською практикою результати теоретичних досліджень вказують, що економічною метою перетворень бізнесу може бути: максимізація прибутку, максимізація частки ринку (обсягів продаж), максимізація темпів зростання бізнесу, мінімізація трансакційних витрат, посилення конкурентних переваг, максимізація доданої вартості, максимізація вартості бізнесу. Слід звернути увагу і на те, що впродовж останнього десятиліття до переліку цілей трансформацій було включено і, так звані, нефінансові – збалансоване зростання, неперервність бізнесу, що пояснюється розширенням рамок стратегічних пріоритетів у зв’язку із змінами конкурентного середовища. Кожній із цілей відповідає певна модель управління трансформаціями, що базується на використанні відповідних економічних механізмів (рис.2).
Виокремлення у якості класифікаційної ознаки мети перетворень дозволяє виявити особливості трансформацій бізнесу у контексті «ціль – модель – механізм». Описаний підхід має ще одну перевагу: міра досягнення мети трансформації може слугувати критерієм її результативності.
Логічно, що до множини класифікаційних ознак трансформацій бізнесу необхідно віднести і завдання, спрямовані на досягнення мети перетворень. На нашу думку, це дасть можливість виокремити перетворення, пов’язані із:
- забезпеченням повного чи ефективного використання наявних можливостей (внутрішніх і зовнішніх) – потенціалу бізнесу;
- нарощуванням можливостей;
- створенням якісно нових можливостей (впровадження всіх видів інновацій, підвищення якості процесів та продуктів тощо);
узурпацією (поглинанням чи блокуванням) можливостей створених іншими суб’єктами господарювання – конкурентами та контрагентами.
Рис. 2. Стратегічні цілі та економічні моделі трансформацій бізнесу
Трансформації у всіх своїх різновидах можуть бути: реакцією бізнесу (стратегічною чи ситуаційною) на зміну умов середовища задля захисту від нових загроз або використання нових можливостей; процесом ліквідації «розривів» – невідповідностей стану (рівня розвитку) окремих систем та підсистем господарства вимогам його ефективного функціонування. Отож, основні причини трансформацій бізнесу це – внутрішні і зовнішні протиріччя чи дисбаланси вимог і можливостей їх забезпечення. Вибір у якості однієї із класифікаційних ознак причини перетворень дозволяє виділити трансформації, пов’язані із внутрішніми та зовнішніми змінами бізнесу. Зрозуміло, що такі зміни можуть стосуватися окремих бізнес-елементів (підсистем), окремих функціональних систем або ж бути глобальними, що дає можливість встановити ще один критерій класифікації – масштаби змін. За характером трансформації бувають еволюційними та революційними, а за часовою спрямованістю – стратегічними та ситуаційними (спекулятивними).
Доповнюючи вже існуючі класифікації описаними ознаками, можна запропонувати систему, у якій критеріями виокремлення різновидів трансформацій бізнесу є: економічна природа, мета – модель – механізм, завдання, причини, масштаби, характер та часова спрямованість перетворень (табл.1).
Таблиця 1
Класифікація трансформацій бізнесу за основними ознаками
Зауважимо, що у запропонованій системі типологізації класифікаційну базу формують лише найважливіші агреговані ознаки, які підлягають подальшому декомпонуванню. Проте їх поєднання дає можливість подати повний опис змін та виокремити характерні особливості трансформацій бізнесу. Так, для прикладу, реінжиніринг є стратегічною, революційною, глобальною трансформацією, завданням якої може бути створення нових можливостей (за рахунок впровадження інноваційної технології чи підвищення якості процесів) або ж забезпечення ефективнішого використання наявного ресурсного потенціалу з метою досягнення фінансових цілей (збільшення прибутку, підвищення вартості бізнесу) або збалансованого розвитку і неперервності бізнесу, що відноситься до, так званих, нефінансових цілей. Реструктуризація може бути одноелементною чи функціональною, викликаною дією внутрішніх чи зовнішніх чинників.
Злиття і поглинання полягають у заміні ринкових механізмів господарювання на внутрішньогосподарські, а завданням таких трансформацій може бути підвищення ефективності використання або нарощування потенціалу бізнесу чи узурпація можливостей створених іншими суб’єктами господарювання. Крім того, трансформації можуть мати (і у реальній дійсності – таки мають) складну економічну природу: для прикладу – інтеграційні чи дезінтеграційні процеси зазвичай супроводжуються реорганізацією, а реструктуризація може передбачати функціональний реінжиніринг тощо.
Висновки та перспективи подальших наукових розробок. Дослідження сутності та об’єктивних передумов історичних перетворень бізнесу дали можливість обґрунтувати основні критерії і розробити систему класифікування трансформацій. Запропонована типологія забезпечує повний опис сутнісних ознак і дозволяє диференціювати різновиди трансформацій для поглибленого вивчення цього економічного феномену сучасного бізнесу. Метою подальших досліджень має бути виявлення основних інструментів підвищення результативності та ефективності трансформацій.
Ключові слова: Сутність та класифікація трансформацій бізнесу, об’єктивні передумови та економічні мотиви трансформацій бізнесу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Абдикеев Н.М., Данько Т.П. Реинжиниринг бизнес-процессов / Н.М. Абдикеев, Т.П. Данько, С.В. Ильдеменов, А.Д. Киселев / Полный курс МВА. – Москва: ЭКСМО, 2005. – 893 с. – ISBN 5–86476–121–3.
2. Кузьмін О.Є. Трансформація підприємств: економічна оцінка та побудова системи менеджменту / О.Є. Кузьмін, А.С. Мороз, Н.Ю. Подольчак, Р.В. Шуляр / Монографія. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. – 336 с. – ISBN 966–553–423–8.
3. Леоненко П.М., Черепніна О.І. Сучасні економічні системи / П.М. Леоненко, О.І. Черепніна / Навч. посіб. – Київ: Видавництво «Знання», 2006. – 429 с. – ISBN 966–346–230–2.
4. Мазур И.И., Шапиро В.Д. Реструктуризация предприятий и компаний /И.И. Мазур, В.Д. Шапиро и др.; Под ред. И.И. Мазура / Справочное пособие. – М.: Высшая школа, 2000. – 587 с. – ISBN 5–06–003657–Х.
5. Марчук Л.В. Економічне оцінювання та регулювання процесів трансформацій підприємства : дис. канд. екон. наук : 08.06.01 / Любов Василівна Марчук. – Львів, 2005. – 195 с.
6. Руденко Л.В. Управління потоками капіталів у сучасній бізнес-моделі функціонування транснаціональних корпорацій / Л.В. Руденко / Монографія. – К.: Кондор, 2004. – 480 с. – ISBN 966–8251–56–3.
7. Савчук В.С., Зайцев Ю.К. Трансформаційна економіка / В.С. Савчук, Ю.К. Зайцев, І.Й. Малий та ін.; За ред. В.С. Савчука, Ю.К. Зайцева / Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2006. – 612 с. – ISBN 966–574–869–6.
Опубліковано з дозволу автора
Оригінал статті знаходиться в: Вісник «Економічний простір». – 2009. - №31. – С. 124-13
УДК 338.3
Кравець А.В., Тимчишин І.Є.
Національний університет «Львівська політехніка»
