12 січня 2011 в 14:31
Народився 13 лютого 1960 року в селі Драгонешти Молдавської РСР в сім'ї завідувача пасікою. 1982 — закінчив Дніпропетровський металургійний інститут за фахом "інженер-металург". 1982—1984 — служба у Збройних Силах (танкові війська). 1984—1986 — секретар комітету комсомолу, заввідділу і замдиректора з навчально-виховної роботи Дніпропетровського механіко-металургійного технікуму. 1986—1989 — завідувач відділом пропаганди і агітації Дніпропетровського обкому комсомолу. Зі серпня 1989 р. — перший секретар Дніпропетровського обкому ЛКСМУ. На початку 1990-х рр. познайомився з Леонідом Кучмою, який тоді був директором заводу "Південмаш" (Дніпропетровськ). З жовтня 1991 р. — заступник голови правління банку "Дніпро". З березня 1992 р. — голова правління Приватбанку (Дніпропетровськ). Навколо банку сформувалася фінансово-промислова група "Приват", що володіє значними активами в металургійній і нафтовій галузях, ЗМІ. З листопада 1994 р. — позаштатний консультант президента Кучми з питань грошової політики. З квітня 1997 p. — віце-прем'єр з питань економіки в кабінеті Павла Лазаренка. Зберіг пост у кабінеті Валерія Пустовойтенка. Кандидат економічних наук (1997, тема дисертації — "Формування і державне регулювання системи комерційних банків України"). Автор монографії "Банківські реформи в країнах Східної Європи і Росії". З грудня 1999 р. (за нового прем'єра Віктора Ющенка) — міністр економіки. 25 червня 2000 року був обраний депутатом Верховної Ради, залишив уряд; член Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності. З 18 листопада 2000 року — голова партії "Трудова Україна". 2001 — вийшов з бізнесу ФПГ "Приват". У травні 2001 року, після відставки Віктора Ющенка, його розглядали як кандидата на пост Прем'єр-міністра. 2002 — пройшов у Верховну Раду від блоку "За єдину Україну". 17 грудня 2002 року призначений головою Національного банку. У жовтні 2003 року заявив про намір балотуватися на посаду Президента, але потім підтримав Віктора Януковича та очолив його виборчий штаб. 29 листопада 2004 року пішов з посад голови Нацбанку та керівника виборчого штабу Януковича. 2005—2007 — голова правління фінансово-промислової групи ТАС. З 2007 р. — голова правління ВАТ "Сведбанк" (правонаступник АКБ "ТАС-Комерцбанк"). 2008 — радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах і співголова Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів України. 16 червня 2009 р. — залишив усі посади та сконцентрувався на політичній діяльності. З листопада 2009 р. очолює партію "Сильна Україна". 21 лютого 2010 створив "Блок Тігіпка". 11 березня 2010 р. призначений віце-прем'єром в уряді Азарова. Сімейний бізнес — ФПГ ТАС (за ініціалами його дочки Тігіпко Ганни Сергіївни). До групи входили "ТАС-Коммерцбанк", "ТАС-Інвестбанк", страхові компанії ТАС і "ТАС-Капітал", торговий дім ТАС, "ТАС — Клініка сімейної медицини". Кавалер Ордену Почесного Легіону. Володіє українською, російською і французькою мовами. Одружений. Батько 4 дітей. Тігіпко є одним із авторів контроверсійного Податкового Кодексу, прийняття якого Верховною Радою викликало протести малого і середнього бізнесу по всій країні.
