Інвестиції

На відміну від традиційних фінансів та економіки, які, у спробі зробити точні економічні прогнози, розглядають тільки конкретні індикатори, поведінкові економісти припускають, що прогнози схильні до похибок. Прогнози роблять люди, а людині властиво помилятися; в цьому вони "ірраціональні", вони не засновують свої рішення на логічному аналізі всієї доступної інформації. Замість цього вони використовують "правила великого пальця". Це часто призводить до неточних прогнозів.

Згідно поведінковим економістам, саме тому, що люди керуються тим, "чого хоче ліва нога", ціни акцій більшою мірою відображають "психологію інвестора", ніж традиційні фундаментальні індикатори. Роботи Деніела Канемана (Daniel Kahneman) вплинули на багатьох поведінкових економістів. Безліччю яскравих експериментів Канеман і його колега Амос Тверскі (Amos Tversky) продемонстрували, що люди є дуже неефективними переробниками інформації. Вони роблять швидкі і недоладні рішення швидше, ніж засновані на логіці. Деякі з евристичних передумов, що застосовуються до розуміння ринків, засновані на придатності (віра в те, що акція, або сектор підвищиться в ціні, тому що легко пригадати минулі подібні випадки) та репрезентативності (якщо акція виявляє характеристики, які властиві зростаючим акціях, то вона виросте).

З точки зору фізіолога не дивно, що економістам важко робити точні прогнози ринку: поведінку інвесторів важко передбачити. Такі фізіологи, як Clark Hull, намагалися передбачити поведінку ще в 40-х роках і не змогли. З тих пір вони знають, що важко передбачити поведінку натовпу, а значить, і фінансові ринки. Але що намагаються виконати економісти? Схоже, економісти продовжують безплідні спроби розробити складні математичні моделі для прогнозування ринку. Безліч людей вважають, що такі моделі можливо створити, і в той же самий час розглядають психологію інвестування, як щось другорядне.

Щоб стати першокласним трейдером, Вам потрібно чітко розуміти власні обмеження. Але більшість трейдерів-новачків цього не знають. Наприклад, доктор Терренс Оден (Dr. Terrance Odean - поведінковий економіст) виявив, що інтернет-інвестори прагнуть торгувати за межами свого досвіду. У них немає точної картини, що вони можуть, а чого не можуть робити. Таке спотворене перебільшення здібностей не характерно лише для трейдерів. Це широко поширене явище. Дослідження показують, що, коли Ви намагаєтеся оцінити, наскільки хороша ваша діяльність трейдера-початківця, своїй інтуїції краще не довіряти.

Доктор Девід Даннінг (Dr. David Dunning) з колегами (2003) в статті "Поточні Напрямки Психологічної Науки" (Current Directions in Psychological Science) доводить, що більшість людей "блаженно не відають свою некомпетентність. Це прагнення дуже високо оцінювати свої здібності було відзначено в кількох дослідженнях. Коли людям пропонують пройти тест на здібності, типу логічного мислення або на граматичні помилки, вони, як правило, занадто високо оцінюють свою роботу: вони думають, що їх результат набагато вище середнього (60% і вище), хоча насправді він не перевищує 25%. Така переоцінка не обмежується тестами. Люди схильні переоцінювати свою роботу в різних областях. Мисливці вважають, що вони більше знають про вогнепальну зброю, чим виявляється в дійсності, а лікарі думають, що вони більше знають, як точно діагностувати пацієнтів, ніж насправді. Тести показали навіть, що, коли людям пропонують гроші за точну оцінку їх роботи, вони все-таки не можуть цього зробити.

Доктор Даннінг і його колеги вважають, що погані виконавці покарані подвійно. Мало того, що вони погано працюють, але вони ще й відчувають брак психологічної здатності відчувати, що вони роблять погано. На щастя, погані працівники не приречені залишатися на дні. У своїх експериментах доктор Даннінг показав, що, коли поганим виконавцям показують, як погано вони працюють, і дають інструкції, як поліпшити їх навички, їх результати поліпшуються і вони точніше оцінюють свою роботу.

Ці дослідження пропонують шлях, яким трейдер-початківець може поліпшити свої досягнення. Перш за все, потрібно знати, що інтуїтивна оцінка буде надзвичайно завищена, і зробити активні дії, щоб подолати це. По-друге, потрібно створити об’єктивний показник ваших результатів торгівлі, типу щоденника трейдера, так, щоб Ви знали, наскільки добре Ви торгуєте. По-третє, підвищуйте свій рівень знань. У міру того, як буде рости досвід, оцінка своєї роботи стане точнішою. Пам’ятайте про це. Об’єктивна і точна оцінка ваших здібностей життєво важлива для успішного трейдингу.

У людей є потреба захистити свої активи та уникнути ризику. Це особливо вірно для початківців трейдерів. Потрібно багато часу, щоб накопичити достатній для серйозної торгівлі капітал, і зрозумілий страх втрати частини його. Новачкам властиво шукати абсолютну впевненість перед прийняттям ризику, а отримання такої впевненості може зажадати часу. Але коли це стосується короткострокової торгівлі, немає часу для докладного розгляду. Ринкові умови знаходяться в безперервному русі. Рішення повинні бути зроблені відносно швидко, і якщо чекати надто довго, щоб зробити операцію, можна пропустити хорошу можливість. Причин для коливань багато, і корисно знати про них.

Складні програми аналізу графіків, доступні сьогодні, часто можуть швидше посилити коливання, чим зменшити їх. Вони дають можливість бачити дуже багато індикаторів і сигналів. Відпрацювання їх, однак, може зайняти дуже багато часу. Саме тому досвідчені трейдери радять використовувати лише кілька ключових індикаторів.

Коливання, зазвичай, відносяться до нестачі довіри до стратегії торгівлі або здібностів до трейдингу. Може бути кілька причин для такого недоліку довіри. Деякі трейдери можуть піддавати сумніву свій план торгівлі, тому що знають, що не витратили достатньо часу при його підготовці. Іноді коливання можуть бути інтуїтивним сигналом, що попереджає про необхідність не бути занадто самовпевненим. У цьому випадку коливання можуть діяти, як стимул. Якщо Ви відчуваєте, що вагаєтесь тому, що не достатньо підготувалися, приділіть більше часу підготовці до угод. Вивчіть нові етапи з більш високою ймовірністю, зменшіть сумніви і вагання і, у свою чергу, коливання шляхом більш адекватної підготовки.

Коливання можуть також відображати приховане бажання бути правим і страх помилитися. Ми часто боїмося зіткнутися з власними суперечностями. Надзвичайно вимоглива людина особливо схильний до такого типу нерішучості. Він постійно піддає сумніву власні висновки. Він вважає, що помилка непрощенна. Це стосується трейдингу так само, як і інших життєвих рішень. Надзвичайно вимоглива людина може фатально вважати, що перша ж збиткова угода стане початком низхідної спіралі і повного краху.

Нарешті, коливання можуть стосуватися низької самооцінки або інших закоренілих психологічних проблем. Індивідууми з низькою самооцінкою відчувають невпевненість у багатьох різних галузях життя. Сумніви щодо здатності торгувати призводять до нерішучості при здійсненні операції, що посилює вкорінену невпевненість у собі. Такі люди можуть мати "страх успіху", коли, з одного боку, вони борються за успіх, але з іншого, вони таємно вважають, що не зможуть досягти його, або не заслуговують цього.

Основна передумова технічного аналізу - ринковими цінами рухають страх і жадібність. Ці емоції впливають на торгові рішення про те, купувати чи продавати. Коли інвестори бояться, що ціни впадуть, вони продають. Коли вони бояться, що можна упустити можливість отримати прибуток, вони купують без достатньої на те підстави, згідно з доктором Мартіну Прінге (Martin Pring). Жадібність, навпаки, є результатом комбінації самовпевненості і бажання досягти прибуткових результатів у найкоротший час. Коли трейдери відчувають, що можна заробити швидкий і легкий прибуток, вони купують.

Доктор Херш Шефрін (Hersh Shefrin), видатний дослідник поведінкових фінансів, доводить, що страх і жадібність не повністю рухають фінансовими ринками.

Страх дійсно відіграє роль, але трейдери рідше проявляють жадібність, а більше надію. Коли трейдери налякані, вони зосереджуються на несприятливих аспектах торгівлі. Наприклад, протягом програшної угоди кожен думає: "Цікаво, як далеко ціна може піти проти мене? Чи може стати ще гірше?" Надія - полярна протилежність страху. Коли трейдери відчувають надію, вони зосереджуються на сприятливих аспектах торгівлі. Вони думають: "Цікаво, скільки грошей я міг би зробити на цій угоді?" Вони розраховують на отримання грошей, замість того, щоб безперервно хвилюватися про те, скільки грошей їм доведеться втратити.

Згідно з доктором Шефріном, люди торгують, щоб досягти особистих чи фінансових цілей. Коли трейдери вирішують вступити в угоду, вони сподіваються, що це допоможе досягти їх цілей. Якщо інвестиція успішна, надія перетворюється на гордість. Однак, якщо інвестиція виявляється невдалою, надія перетворюється на страх, а страх - в жаль. Прагнення відчувати надію при оцінці інвестиційних альтернатив дуже відрізняється від тенденції відчути страх, але обидві тенденції існують у кожному. Доктор Лола Лопес (Lola Lopes), однак, передбачає, що одна тенденція переважає над іншою. Існують індивідуальні відмінності; деякі люди прагнуть бути тими, хто надіється, оптимістами, тоді як інші - налякані песимісти. Доктор Лопес вірить, що в основі цих відмінностей може лежати потреба в безпеці. Деякі люди не розглядають своє оточення, як стійке і безпечне. Вони вважають, що їхнє оточення може змінитися в будь-яку хвилину, так що вони шукають будь-які ознаки того, що може вказувати на зміни, які, у свою чергу, можуть призвести до нестійкості і, можливо, хаосу. Ці індивідууми вважають, що вони не можуть допустити мінливість оточення, так що уникають цього за будь-яку ціну. Це веде їх до пошуків збитків. Вони постійно бояться, що можуть втратити гроші. Навпаки, індивідууми, які вважають, що їхнє оточення безпечне і стійке, не дуже турбуються про потенційні зміни або можливі нестійкості. Вони вважають, що зможуть справитися з будь-якими можливими змінами. Це дає їм свободу зосередитися виключно на потенціалі прибутку. Вони оптимісти і вважають, що зароблять багато грошей. Оптимально знаходитися посередині цих двох крайнощів. Так, емоції явно впливають на торгові рішення. Однак пам’ятайте, це не тільки страх і жадібність, але також і надія.

Безліч людей починає кар’єру трейдера з надіями стати наступним Уорреном Баффетом або Джорджем Соросом і купувати багатомільйонні будинки й швидкі машини. Вони жваво мріють про те, скільки грошей вони зробили б, якщо б купили акції, які виросли на 12 доларів за тиждень. Вони задають собі такі установки: "Якщо я зароблю 50,000, я буду щасливий" або "Якщо я зароблю мільйон доларів, я піду - мені більше не потрібно".

Потім вони починають торгувати ... І втрачають. Різновиди думок і очікувань, які приносять ці типи трейдерів на ринок - гарантія нескінченних збитків. Це тому, що таке мислення часто вказує, що трейдер торгує не заради діяльності, а заради грошей. Хоча майже всі трейдери зацікавлені в отриманні прибутку, торгівля з метою багатства дуже різна.

Успішні трейдери майже завжди торгують заради самого процесу. Ви можете часто читати про них, кажучи, що вони насправді не дбають про гроші, які втратили. Це не означає, що вони ігнорують збитки, просто потенційні грошові втрати - це не двигун їх трейдингу або інвестиційних рішень.

Трейдери, що приходять за прибутком, досить швидко дізнаються, що, чим більше вони хочуть грошей, тим швидше їх втрачають. Дуже важливо з’ясувати, яка ваша мета в трейдингу. Якщо Ви виявите, що торгуєте з яким-небудь видом фінансового тиску, Ви повинні подумати про те, чому цей тиск існує, а потім попрацювати над його ліквідацією так, щоб Вам сподобалося торгувати заради самого процесу торгівлі.

Самовпевненість - одна з найбільш поширених психологічних проблем трейдерів. До самовпевненості схильні всі люди, але у деяких вона може відображати глибокі психологічні конфлікти. Іноді, однак, самовпевненість - просто питання труднощі зламу старих звичок. Буває, торгові стратегії виконуються нами "занадто автоматично", навіть якщо правила їх не цілком коректні. Іноді необхідно навчитися іншому поведінці або "перевчитися" трейдингу.

Життєво важливо так відточити ваші навички трейдингу, щоб Ви могли здійснювати операції вільно та інтуїтивно. Мислення обмежено, а за допомогою практики можна одночасно виконувати безліч завдань і "розширити" рамки мислення. Кращий приклад автоматичного виконання завдання - водіння автомобіля. Коли Ви спочатку навчалися водінню, воно було дуже повільним: Ви зосереджено тиснули на гальмо, коли очікували потенційну небезпеку і концентрували увагу на педалі газу, коли все йшло добре. У міру накопичення досвіду, однак, багато чого у вашому водінні стало "автоматичним" і Вам більше не потрібно звертати увагу на рутину. Тепер, як досвідчений водій, Ви можете легко справлятися з безліччю завдань на ходу: налаштування радіо, погляд в дзеркала, відстеження швидкості.

Подібний психологічний процес відбувається і при накопиченні досвіду в трейдингу: Вам більше не потрібно ретельно оцінювати якісь можливості. Ви тепер можете діяти "інтуїтивно" та надаватися правим велику частину часу. Така форма автоматичної роботи дозволяє Вам ефективно торгувати. Ви можете зробити більше з меншою психологічною енергією.

Але що трапляється, коли торгівля на "автопілоті" більше не працює? Стан ринку безперервно змінюється і стратегія, яка працювала минулого тижня, не може працювати сьогодні. Коли це відбувається, Ви повинні навчитися використовувати нову стратегію. Однак, це може бути важче, ніж здається.

Ви коли-небудь пробували змінити підхід після того, як розвинули навичку? Ви пробували поліпшити розмах ключки для гольфу або застосувати новий спосіб користуватися річчю після багатьох років практики? Іноді це важче, ніж почати спочатку. Ви повинні навчитися конкуруючого методу і спробувати припинити користуватися старим. Наприклад, подивіться на людину, яка вчиться водити машину з ручною коробкою передач після декількох років водіння з автоматичною. Багато в чому це схоже на повторне навчання водінню. Потрібно натиснути педаль зчеплення, не знімаючи ноги з педалі гальма, включити першу передачу і обережно віджати зчеплення в міру руху. Але є і велика різниця з тим, коли Ви вчилися водити на самому початку: пройшли роки, і є сильне прагнення забути про концентрацію на новій навичці й робити це по-старому. Тобто, Ви можете забувати вичавлювати зчеплення, коли гальмуєте, або будете перемикати передачі без зчеплення. Це - форма "самовпевненості". Всі забувають, що вони не знають, як водити з ручною коробкою передач і повертаються до "старого" автоматичного способу. Те ж саме може відбуватися, коли Ви пробуєте вивчити новий підхід до трейдингу; Ви можете торгувати "автоматично", якщо забудете про обережність. При вивченні нової навички потрібно бути зосередженим і неквапливим. Звертайте увагу і фокусуйтеся на кожній дії, поки не заміните старий метод новим. Пам’ятайте, старі звички важко ламати, але якщо зосереджуватися і практикуватися, Ви зможете замінити старий підхід новим.

Надзвичайний рух ціни - звичайна пастка для недосвідчених і емоційних трейдерів. Останні кілька років ми постійно бачимо на ринках надзвичайну волатильність. Деякі трейдери пристосувалися і користуються перевагою цього, в той час як інших вибило з ринків. Коли Ви очікуєте якийсь рівень волатильності, Ви можете виставляти відповідні стоп-лосси і цілі, не піддаючись емоційним реакціям. Але коли ринки мінливі непослідовно, а Ви маєте випадковий надзвичайний ціновий рух, набагато важче належним чином управляти угодою і залишатися без емоцій.

На противагу тому, що надзвичайний рух ціни - потенційна пастка, багато трейдерів поспішать заявити, що для захисту від таких ходів проти позиції є стоп-лосс. Звичайно, стоп-лосс допоможе якось контролювати ситуацію. Але вірно і те, що, коли з’являється надзвичайний рух ціни, дуже важко закрити позицію так, як Вам потрібно.

Взагалі, коли ціна екстремально йде проти Вас, вигідніше перечекати хід. Коли є велика зміна ціни за дуже короткий проміжок часу, зазвичай буває хоча б невеликий відкат, який дасть Вам закритися за кращою ціною. Є, правда, один ключовий виняток. Якщо ваша позиція відповідає настрою натовпу (особливо очікує великих спекуляцій), а рух йде різко проти цих очікувань, Вам слід виходити як можна швидше.

Зворотний бік пастки надзвичайного цінового руху - якщо ціна дуже швидко робить великий хід на вашу користь. За цих обставин, Ви, ймовірно, закриєтеся занадто швидко. Якщо Ви занадто довго чекатимете з виходом, Ви можете втратити перевагу і закритися за гіршою ціною, на відкат. У цих випадках вигідніше спробувати закритися до того, як ослабне імпульс ходу.

Потрібно вивчити рівень волатильності інструменту, яким торгуєте і включіть "правила" для таких ситуацій у свій план торгівлі.

Постановка проблеми. Сучасна ситуація в українській економіці диктує необхідність активізації інвестиційної діяльності. Ключову роль у здійсненні інвестицій відіграють банки, які виступають посередниками в акумулюванні та перерозподілі тимчасово вільних коштів. Зарубіжний досвід свідчить, що одним з трьох напрямів роботи банків в інвестиційній сфері є акумулювання заощаджень і спрямування їх на фондовий ринок.
Проблематиці розвитку банківських інвестиційних послуг та їх впливу на економічне зростання присвячено праці провідних зарубіжних та вітчизняних вчених, а саме Криклія А.С., Криклія В.А. Кириченко О.М, Глущенко С.В., Боровікова М.І., Устинко О. та інших. Проте поза їх увагою залишились питання важливості та необхідності розвитку нових видів фінансових послуг, що є не лише джерелом доходів для банків, а й сприяє взаємопроникненню фінансового й реального секторів економіки і припливу до підприємств необхідних фінансових ресурсів. З огляду на це, метою написання даної статті є аналіз проблем та розробка рекомендацій щодо перспектив розвитку інвестиційних банківських послуг в Україні.
Виділяючи основні напрями інвестиційних послуг, слід звернути увагу на необхідність чіткого розподілу таких напрямків банківського бізнесу як брокерські послуги та послуги андерайтингу. Ця вимога спрямована на те, щоб обмежити можливості шахрайства, оскільки, наприклад, брокери рекомендують клієнтам купувати саме ті цінні папери, за андерайтинг яких відповідає конкретний банк (банківський холдинг).
Більшість інвестиційних банків до послуг інвестиційного банкінгу відносять андерайтингові послуги, послуги з проведення злиття і поглинання, інші консультаційні послуги, які надаються корпоративним клієнтам та урядам.
На початку ХХІ століття класичний "інвестиційний банкінг" у США поглинув увесь комплекс класичних інвестиційних послуг, а разом із тим здійснив прорив у операціях із іпотечними цінними паперами.
У країнах Європейського Союзу стабільну інвестиційну політику протягом значного часу свого розвитку демонструє німецький Deutsche Bank. Цей банк має досить складну організаційну структуру, в яку вдало інтегровано весь інвестиційний бізнес даної фінансово-кредитної установи. У складі функціональних комітетів Deutsche Bank є інвестиційні комітети, які патронують роботу банківської групи як стратегічний інвестор, беручи участь у остаточному прийнятті рішення щодо структури портфеля стратегічних інвестицій банку. Функціональна модель управління дає змогу профільним комітетам Deutsche Bank займатися розвитком стратегії інвестиційного бізнесу, а регіональним комітетам - впроваджувати ці стратегії на ринок [8, c. 294].
У 2007 році керівництво однієї з найбільших фінансових груп Швейцарії "Credit Suisse Group" прийняло рішення про зміну власної організаційної структури, серед найголовніших причин якого - структурування інвестиційного бізнесу. Реструктуризація банківського сегмента групи відбулася великою мірою через поглинання Swiss Bank і Credit Suisse First Boston (фінансової компанії, інвестиційний бізнес якої був зосереджений переважно на фінансовому ринку США). У рамках такої угоди значно розширилися операції у сфері "інвестиційного банкінгу".
По суті, інвестиційні банки є фінансовими інститутами, що спеціалізуються на операціях із цінними паперами, реалізації інвестиційних проектів, довгостроковому інвестиційному кредитуванні. Серед основних функцій інвестиційних банків виділяють такі: (1) участь у фінансових програмах емітентів; (2) формування інвестиційних портфелів; (3) андерайтинг; (4)  купівлю-продаж цінних паперів на вторинному ринку; (5) портфельне управління фінансовими активами; (6) інвестиційне проектування; (7) моніторинг інвестиційних проектів; (8) довгострокове кредитування.
До вересня 2008 року авторитет у глобальному "інвестиційному банкінгу" зберігали банки так званої Великої п’ятірки Уолл-Стріт: "Merrill Lynch", "Morgan Stanley", "Goldman Sachs", "Bear Stearns", "Lehman Brothers". Американський інвестиційний банк "Merrill Lynch" був заснований у 1914 році Чарльзом Меррілом і Едмундом Лінчем. За останні роки чистий прибуток банку сягнув 5,1 млрд. дол. США, обсяг клієнтських активів - 1,6 трлн. дол. США, а кількість співробітників на 2008 рік - 60 тис. [8, c. 286].
Експерти стверджують, що інвестиційна діяльність банків та економічне зростання - це два взаємопов’язані процеси. Сьогодні фінансове становище України висуває комерційним банкам жорсткі вимоги щодо капіталізації як єдиної можливості їх подальшого існування. Інакше, їм загрожує загострення проблеми неплатоспроможності. Великі банки, з сумарними активами понад 65% всієї банківської системи, вже почали залучення грошових ресурсів акціонерів та міжнародних фінансових організацій. Меншим банкам набагато складніше знайти кошти, тому їм знадобляться альтернативні можливості порятунку.
Проблема дефіциту ліквідності на українському фінансовому ринку дуже велика. Вартість міжбанківських кредитів коливається від 30 % у спокійні періоди до 90 % у критичні. НБУ практично зупинив рефінансування банків, вбачаючи в цьому причину посилення девальвації гривні. Продовжується відтік депозитів населення, що ще більше паралізує кредитування та посилює кризу неплатежів. Зростання кількості безробітних і зниження доходів населення збільшують частку проблемних кредитів, через це банки мають спрямовувати вільні кошти на резервування. У цьому випадку єдиною можливістю запобігти банкрутству стає докапіталізація.
У свою чергу, збільшення капіталу банківської системи України – першочергова вимога МВФ, який погодився виділити країні кредит у розмірі 16,5 млрд. доларів США тільки при умові проведення незалежними аудиторськими компаніями під наглядом НБУ стрес-аналізу активів найбільших вітчизняних банків. Аудитори повинні були переоцінити кредитні портфелі та надане в заставу майно 34 найбільших банків відповідно до економічної ситуації в країні. Виявлені потенційні збитки вимагали збільшення капіталу. Перевірка показала, що докапіталізація банків необхідна у розмірі 8 % від ВВП, або 12 млрд доларів США, при чому від 6 до 9 млрд. доларів США потрібні для комерційних банків України з іноземними інвестиціями [12, c. 65].
У сучасних умовах інвестування капіталу може здійснюватися не тільки в грошовій, а й в інших формах - різноманітних фінансових інструментів. Банки здійснюють прямі інвестиції та операції з цінними паперами відповідно до законодавства України про цінні папери, інвестиційну діяльність та згідно з нормативно-правовими актами НБУ. Основною формою банківських інвестицій є фінансові інвестиції та вкладення капіталу в придбання нематеріальних активів. При цьому більшість банків недостатньо інвестують реальний сектор економіки України, що зумовлено їх неготовністю надавати значні й довгострокові кредити; нестійкістю функціонування виробничих підприємств; відсутністю реальних структурних перетворень у вітчизняній економіці, а відтак – високими ризиками.
Аналізуючи структуру інвестиційно-кредитного портфеля (КІП) вітчизняних банків станом на 01.11.2009 р. (табл. 2) можна зробити висновок, що більшість інвестицій банків здійснюється у формі кредитів. Найбільшу питому вагу КІП має Приватбанк і вона складає 9,8% від загальної суми кредитних портфелів. Найбільший показник вкладень в цінні папери серед них має Укрексімбанк і вони склали 1530,03 млн. грн.
Все ж, варто зазначити, що, хоча обсяги здійснюваних операцій банками з цінними паперами не ростуть такими ж темпами, як кредитний портфель банків України, в часо¬вому горизонті їх обсяги поступово зроста¬ють.
Одним із банків, який активно надає послуги інвестиційного характеру в Україні, є ІНГ-банк України [1, c.15], серед напрямів діяльності якого виділимо: - обслуговування злиття і придбання компаній; - сприяння купівлі/продажу цінних паперів; - діяльність на ринках пайового та боргового капіталу; - загальні консалтингові послуги підприємствам.
Структуру найвідоміших операцій ІНГ-банку на фондовому ринку, що позитивно характеризують його інвестиційну діяльність у 2006-2008рр.
Окрім згаданих, ІНГ-банк надає послуги щодо злиття-поглинання. Зокрема, банк виступав радником компанії МТС при придбанні українського оператора мобільного зв’язку UMС (сума транзакції становила 194 млн дол.), а також радником компанії "Союз-Віктан Груп" при придбанні компанії "Княжий Град".
Активну брокерську та дилерську діяльність з цінними паперами у ПФТС і на позабіржовому ринку цінних паперів здійснює "УкрСиббанк". Послуги інвестиційного банкінгу в Україні надають й низка інших банків, в тому числі Промінвестбанк, Приватбанк, ТАС-Комерцбанк, "Фінанси і кредит" [2, c. 58].
Характеризуючи сучасний стан інвестиційних послуг банків України зазначимо, що, передусім, він залежить від розвитку фондового ринку в Україні. Варто також сказати, що на даний час органи державної влади основну увагу приділяють розвитку інвестиційної діяльності країни в цілому, тобто розвитку інвестиційного клімату та реальних інвестицій і практично не звертається увага на такий важливий сегмент участі банків у інвестиційному процесі держави, як здійснення ними інвестиційних операцій з цінними паперами, хоча саме цей сегмент інвестицій є перспективним у майбутньому.
Висновок. Враховуючи вищевикладене, зазначимо, що з метою покращення інвестиційного клімату та забезпечення подальшого позитивного розвитку інвестиційних послуг банків в Україні необхідно, насамперед, вирішити на макрорівні низку питань, зокрема таких як: високий рівень державного регулювання підприємницької діяльності; недосконалість і нестабільність законодавчої бази; неоднозначність трактування нормативно-правових актів; бюрократизм та прояви корупції; неоптимальне податкове навантаження; нестабільність політичного середовища; низький рівень капіталізації банківської системи; високі темпи інфляції тощо.
В Україні на сучасному етапі відсутня зведена узагальнена статистика інвестиційних послуг банків, а також інвестиційних послуг небанківських фінансових установ. Подібна ситуація обмежує можливості щодо висвітлення та оцінки реальних кількісних і якісних характеристик ринку інвестиційних послуг в Україні. У свою чергу, відсутність окремих розділів у статистичній звітності фінансових установ щодо інвестиційних послуг свідчить про нерозвиненість цього сегменту вітчизняного фінансового ринку, що створює передумови для наших подальших досліджень.
Список використаної літератури:
1. Криклій А.С., Криклій В.А. Стан та перспективи розвитку інвестиційної діяльності банків в Україні/ Криклій А.С., Криклій В.А//Фондовый рынок-2008-№36. - С. 14-20.
2. Кириченко О. Діяльність інвестиційних банків в Україні: проблеми та перспективи розвитку/ Кириченко О// Банківська справа – 2008 - №2 - С. 57-73.
3. Глущенко С.В. Інвестиційні послуги банків: зарубіжна практика та українські перспективи/ Глущенко С.В.//Фінанси України – 2007. - №5 – С. 96-105.
4. Єрохін С.А. Фінансово-економічний механізм глобалізації // Актуальні проблеми економіки. – 2007.-236 c.
5. Яременко Ю. Незамінний компонент банківських послуг/ Яременко Ю. // Вісник НБУ. 2007 - № 4.- С.22-23.
6. Сохань П. Становлення банківської системи України / Сохань П. // Банківська справа. - 2008. - № 3/ - C.34-46.
7. Мертенс О. Сучасні методи управління портфелем облігацій: аналіз ефективності та можливості практичного використання/ Мертенс О. // Банківська справа.- 2008. - № 5.- ст.35 - 44
8. Мозговий О.М. Фондовий ринок України./ Мозговий О.М // Фінанси України,-2009.-№5.-с.42.
9. Марцин В.С. Проблеми і шляхи підвищення капіталізації банківських установ в управлінні капіталом банку/ Марцин В.С.  // Фінанси України. - 2009. - №2. - С. 77-88.
10. Динаміка фінансового стану банків України на 1 січня 2010 року // Вісник НБУ. - 2008. - №2. - С. 62-63.
11. Д’яконова І. Пошук стратегії розвитку банківської системи України в умовах глобалізації фінансових ринків // Вісник НБУ. - 2009. - №2. - С. 26-31.

Можна покласти свої гроші на банківський рахунок і рік чекати, допоки вкладена сума зросте на невеликий відсоток. Для Вас невеликий, для банку - чималий. Адже увесь час ці гроші насправді працюватимуть на банк, а не на Вас. Або ж можна свої кошти використати розумніше, а прибуток отримати швидше. Цей "розумніший" варіант – торгівля цінними паперами на фондовому ринку, так званий трейдинг.

Для того, щоби розпочати цей трейдинг необхідно знати, навіщо люди тримають капітал у цінних паперах, наскільки і чому це вигідно. А також потрібно оприділити стратегії торгівлі та вибрати найоптимальніші. А нічого аж надто складного у трейдингу нема, ризики у цій справі здебільшого контрольовані. Просто треба знати, що являє собою український фондовий ринок, які гравці на ньому є та за якими законами вони працюють. Торгувати цінними паперами Ви можете навіть не виходячи з дому, або навпаки - у будь-якому місці, де є Інтернет. Адже тепер фактично усі операції здійснюються у мережі.

Отже, насамперед необхідно дослідити певні теоретичні сторони, а саме:
1) що таке фондовий ринок та цінні папери;
2) що таке трейдинг, чому і наскільки вигідно цим займатися;
3) складові та закони трейдингу;
4) міфи про торгівлю на біржах;
5) стан та особливості українського фондового ринку.

Потім перейти до практичної частини, а саме дізнатись:
1) як влаштований фондовий ринок (його учасники та їхня роль: інвестори, емітенти, регулятори, торговці, зберігачі та біржі);
2) як стати трейдером: які документи та де оформити;
3) хто такі брокери та критерії, за якими треба підбирати собі брокера;
4) як визначити, чиї цінні папери купувати та коли їх продавати: стратегії ринку;
5) як купувати та продавати акції;
6) основні методи прогнозування цін: особливості, різниця між ними, надійність;
7) де брати інформацію про аналіз ринку та прогнози щодо його розвитку.
8) як та де все це безкоштовно спробувати.

Торгівля цінними паперами може бути власним бізнесом, може - стабільним підробітком. Але у будь-якому разі, трейдинг - це азарт. Тонка психологічна гра та постійне спостереження, прорахування реакцій учасників біржі на стрибки цін, їхні зміни як в Україні, так і у всьому світі.

Коли працівникам відомі стратегічні цілі свого підприємства, вони чітко розуміють, що потрібно робити, до чого прагнути, то непродуктивні витрати скорочуються, і успіх досягається швидше і впевненіше. Однак реалізувати на практиці ці загальновідомі на перший погляд істини не так просто. Тим більше - за часів економічних труднощів.

Досвід успішних організацій світу довів, що найбільш ефективними є інвестиції в розвиток професійного рівня фахівців. Такі інвестиції гарантують високі дивіденди.

На сьогодні тема поліпшення свого бізнесу завдяки розвитку людського потенціалу стає все більш актуальною.

У багатьох компаніях нарешті розуміють, що головна їхня цінність - саме працівники.

Останнім часом все частіше доводиться спостерігати, що Уряд та місцеві органи виконавчої влади наголошують про підтримку залучення інвестицій у економіку України, насамперед у великий бізнес. Це добре. Але чи не зменшується при цьому спрямуванні на розвиток великого бізнесу увага до можливостей самозайнятості населення?

Наприклад, Польща саме завдяки стрімкому розвитку самозайнятості населення успішно пройшла іспит "шокової терапії". Саме тому активісти організацій громадянського суспільства, що згуртувалися навколо реалізації проекту по посиленню потенціалу органів самоорганізації населення у Криму на прикладі Білогірського району (за підтримки програми "Об’єднаймось заради реформ" (UNITER)), вирішили зробити акцент у своєї роботі у четвертому кварталі 2010 року на допомогу місцевих ініціатив з розвитку соціального підприємництва.

Соціальне підприємство — це бізнес, який переслідує переважно соціальні цілі, прибутки якого спрямовуються головним чином на саморозвиток, громадські справи чи на вирішення гострих суспільних проблем. Таке підприємство діє за всіма законами бізнесу і приносить прибуток.