Кожна людина в конкретній ситуації зі своєї
позиції бачить світ і по-своєму ставиться до нього.
С. Л. Рубінштейн
Зміни в нашому суспільстві, думаю, поступово призводять не лише до економічних і політичних змін, а й до змін моральних норм поведінки людей, до певної комерціалізації телебачення та інших джерел постачання нової інформації.
І звертаємо увагу:
на системи духовних цінностей і моделі поведінки телебачення впливає значною мірою.
Людина протягом свого життєвого шляху, відчуваючи на собі вплив так званого екологічного середовища розвитку, також сама більш-менш активно реконструює своє багаторівневе життєве середовище.
Дослідники розвитку людини виділяють так звану макросистему (або "зовнішній рівень"), що включає в себе життєві цінності, закони та традиції тієї культури, до якої має відношення, в якій перебуває людина. Макросистема з її складниками здатна впливати на всі інші "рівні" життєвого середовища людини (наприклад, дослідники фіксують, що різноманітні "культурні сили", історичні події, державні програми, що впливають на зміни культурних цінностей, так чи інше впливають на стан і розвиток людей, які належать до певної макросистеми).
Точнісінько так, як і зарубіжні соціальні психологи та педагоги, ми тепер також маємо можливість спостерігати поряд із талановитими професійно виконаними "телеперлинами" так звану ідеалізацію соціальної інфантильності масової телепродукції, а саме: зовнішня привабливість і велика пробивна сила змальовуються як головні умови досягнення багатства, слави, успіху, щастя. Досить часто також, я вважаю, можна спостерігати підміну нетотожних понять, наприклад:
* поняття щастя підмінюється поняттям матеріального успіху, під яким розуміється володіння великою кількістю різноманітних "престижних" предметів, машин, будинків і та ін.;
* поняття мужність (досить складне поняття, серед складових якого є вміння бути відповідальним не лише за наслідки власних дій, а й захищати інших, брати вирішення складних проблем на себе) - схильністю до грубості та насилля;
* поняття любов - сексом, суто фізичним рівнем, здебільшого з відсутністю усвідомлення можливих наслідків і та ін.
Тобто, навіть, якщо не торкатись етичного боку цих явищ, можна відмітити, що,
"граючи на емоціях" глядача, досить часто припускаються різноманітних логічних помилок, і непогані результати давало та продовжує давати вміле застосування методу роз’яснення цінностей (досить популярного методичного підходу, що має основою пояснення іншим головних моральних цінностей, щоб допомогти краще усвідомити й активно формувати припустимі в соціумі, але власні переконання та пріоритети), і тут має бути збереженим певний баланс: не вбиваючи почуття, до них має додаватися свідоме осмислене критичне ставлення до запропонованого матеріалу. Дорослі, які приймають участь у вихованні, так чи інакше весь час застосовують цей метод, тому час від часу маємо звертати їхню увагу на важливість ціннісних орієнтирів.
Психологія сучасних західних культур вважає, що
життя буде більш щасливим, якщо людина визначить власні можливості та повірить у власну силу особистісного контролю, навчиться позитивно сприймати себе такою, якою вона є і, щоби полюбити інших, полюбить насамперед себе. Такий підхід називають індивідуалізмом, і він дійсно, я думаю, може стимулювати важливі зрушення.
