Час це гроші - саме так американці дивляться на час. Каркас Америки складається з мільйонів іммігрантів, які залишили рідні береги, які спалили за собою всі мости і відкинули все, що не потрібно їм було для освоєння нових далей. Якби кожен народ чіплявся за своє минуле і не був би орієнтований винятково на майбутнє, країна б, я думаю, не відбулася як плавильний котел. Єдиним необхідним було - усе почати з чистого листа тут і тепер. Right here & right now - гасло нації. Минуле в сторону: роби зараз і напевно отримаєш завтра.
Кожен американець вірить, що
якщо він правильно, раціонально поставить мету і буде сьогодні працювати над досягненням її завтра, то у нього обов’язково вийде. Життя поколінь підживлювало цю впевненість.
Американець не сумнівається в успіху - не обтяжений досвідом минулих провалів. І душа у нього не загадкова, а як треба душа - успіх, перемога, право на успіх і перемогу. Це вже генетичне.
Американець живе всього в двох площинах: сьогодення і майбутнє. Причому майбутнє у нього визначено у вигляді успіху за умови сьогоднішнього повноцінного використання свого часу.
Час це гроші, а ще час в США - товар. Час, що у нас є - це наше життя. Час, що у нас є - це гроші, яких у нас немає. На мою думку, ми вартуємо стільки, за скільки у нас купують наш час. Час добре оплачується. Час - реальні живі гроші. Чим більше ти встигаєш за одиницю часу, тим дорожче ти можеш його продати.
Кожен четвертий американець страждає від браку часу, не встигає, депресує з приводу браку часу та своєї нерозторопності. Тому виробилися чіткі критерії використання часу, і населення їх твердо дотримується.
Пунктуальність.
Точність - не тільки ввічливість королів, а двигун прогресу. А знати треба було про затори, про будильники та інші речі! Перенесення зустрічей - явище рідкісне і вкрай прикре. Навряд чи з Вами після цього захочуть мати справу. З іншого боку, якщо сталося так, що до Вас прийшли, а ви зайняті, прийнято особисто вийти до відвідувача і вибачившись, доповісти, на скільки хвилин і з яких непередбачених причин зустріч затримується.
Запрошення на вечірки розсилаються за півроку вперед і точно так само отримуються. Наступну відпустку планується відразу після виходу з черговогої. Це те, що ми називаємо a win-win situation - виграють усі!
Американець вірить у силу планування. Думаю, що спланувати можна все що завгодно.
Органайзер, planner - біблія кожного американця. Кожна година, хвилина - розписані і якщо щось зрушити, перемістити в часі, то рветься весь ланцюжок. Час розбито на короткі перебіжки-відрізки, що мають початок, кінець і свою чітко поставлену мету.
Ціла галузь займається навчанням планування. Роботодавці не шкодують грошей на навчання своїх співробітників - вони окупляться. Чому ж їх там навчають?
1. Звички до планування й організації свого часу. Органайзер повинен стати для працівника як зброя для бійця.
2. Планувати незаплановане: несподівані переривання, пробуксовування, інша невідкладність.
3. Розстановці пріоритетів, вміння розставляти прапорці на найважливіших справах і відкладанню в кут найменш суттєвих, спритності сплаву їх в сторону, вмінню кожен день відраховувати кроки своїх перебіжок до основної мети.
4. Делегування своїх повноважень помічникам, умінню не зависнути в деталях.
5. Вмінню визначати для себе найбільш продуктивний час. Він у кожного свій.
Типове, думаю, виникає питання при отриманні завдання: "коли і в які терміни це потрібно зробити?" Для американця ясно, що якщо просять, значить потрібно вже прямо зараз.
А коли хочеться мати - вмій крутитися з часом і поважати його!
